Я знову в Нідерландах, в мене знову тут пересадка, на цей раз на шляху до Люксембурга.
Як ви, можливо, пам’ятаєте, я вперше побував в Нідерландах в 2021 році, коли повертався з Гельсінкі до Києва. В нас тоді була пересадка в Амстердамі з інтервалом 5 годин, а тому була можливість кілька годин погуляти по місту. На цей раз в мене також був 5-годинна зупинка в Амстердамі і я під час польоту сиджу і думаю, що мені робити весь цей час — їхати знову в Амстердам, щоб подивитися те, чого я там ще не бачив, чи може поїхати в якесь інше місто? В літаку був Wi-Fi і я почав дивитися, які є варіанти. Бачу, що з амстердамського аеропорту до Роттердама на поїзді можна доїхати лише за 25 хвилин, отже, вирішив їхати в Роттердам, щоб там вбити час. Мене, до речі, навіть трохи здивувало те, що їхати так недовго, оскільки з аеропорту до центру Амстердама ми в 2021-му також їхали десь 25 хвилин, хоча аеропорт розташований майже впритул до столиці, в той час, як Роттердам знаходиться досить далеко від нього (можете подивитися на карті).
Сьогодні Роттердам є другим найбільшим містом Нідерландів після Амстердама та найбільшим портом Європи. Роттердам також є “футбольним” містом, якщо можна так висловитись — тут базується відомий футбольний клуб “Феєнорд”, а в 2000 році тут проходив фінал Євро-2000, який в тому році приймали Бельгія та Нідерланди. А в 2021 році в Роттердамі проходив пісенний конкурс “Євробачення”, який повинен був відбутися тут в 2020-му, але був перенесений через коронавірус.
До речі, в Роттердамі похований Євген Коновалець — полковник армії УНР та один з ідеологів українського націоналізму. Він був вбитий в цьому місті в 1938 році агентами радянських спецслужб. Коли з ним прощалися, представники уряду УНР в екзилі наголошували, що його могила в Роттердамі є тимчасовою і що його обов’язково потрібно буде перепоховати в Україні після відновлення її незалежності. І хоча після 1991 року це питання неодноразово обговорювалось, до реалізації справа досі так і не дійшла. Недарма кажуть, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Сьогодні могила Коновальця є місцем паломництва українців, яких життя занесло до Нідерландів.
Коли я вийшов з вокзалу, Роттердам зустрів мене ось таким діловим виглядом:
Роттердам вважається діловою столицею Нідерландів. Місцеві мешканці люблять жартувати, що поки Роттердам заробляє гроші, Амстердам їх витрачає.
До речі, якщо ви очікуєте побачити тут щось схоже на Амстердам — старі пряникові будинки, канали і т. ін., то кажу відразу — забудьте, Роттердам зовсім інший. Кажуть, що це найбільш нетипове місто Нідерландів. На жаль, не можу це ані підтвердити, ані заперечити, оскільки я до цього в Нідерландах окрім Амстердама більше ніде не бував. Але це цілком може бути правдою, оскільки після Другої світової війни тут збудували по факту інше місто, зовсім не схоже на довоєнний Роттердам. І тут я зроблю невеликий ліричний відступ, здійснивши короткий екскурс в історію.
Нідерланди у Другій світовій війні планували залишитися нейтральною країною, якою вони були під час Першої світової, однак в Гітлера на неї були зовсім інші плани — відносна близькість до Великої Британії дозволила б йому створити на території Нідерландів плацдарм для нападу на Британію. І в травні 1940-го Гітлер здійснив вторгнення в Нідерланди (історія, яка чудово демонструє те, що нейтралітет не працює, прихильникам нейтрального статусу України варто задуматися). Будучи маленькою країною з маленькою армією, Нідерланди майже не мали шансів вистояти, країна впала за лічені дні, а королівська родина змушена була тікати до Лондона, звідки продовжувала керувати нідерландськими колоніями в Карибському морі, які не були окуповані.
Під час вторгнення німецькі військово-повітряні сили нещадно бомбили Роттердам, його центр був зруйнований вщент, але кілька історичних будівель якимось дивним чином залишилися неушкодженими. Ось так місто виглядало після бомбардувань (фото з відкритих джерел):
Після закінчення Другої світової війни центр міста було вирішено не відновлювати, а натомість побудувати його з нуля. Більшість із тих неушкоджених будівель, які ви можете побачити на фото вище, на щастя, дійшли й до наших часів, але дещо з того, що можна було відновити, все-таки знесли, після чого Роттердам в деякому сенсі став майданчиком для реалізації експериментальних архітектурних проектів сучасності. В деяких архітекторів фантазія взагалі розігралася не на жарт, і ви скоро самі в цьому переконаєтесь. У зв’язку з цим до наших часів дійшло дуже мало історичної забудови Роттердама. Крім того, з метою реалізації плану щодо відбудови міста, навіть деякі канали були засипані.
Ну що, давайте далі продовжувати прогулянку містом. Ось так виглядає будівля міської ради Роттердама — одна із тих історичних будівель, яка дивом пережила бомбардування 1940-го:
Цю будівлю добре видно на історичній світлині вище, де показано Роттердам після бомбардувань. Дивлячись на те фото, я все ніяк не можу зрозуміти, як так вийшло, що ця та деякі інші будівлі залишилися неушкодженими при тому, що все інше в тому районі фактично зрівняли із землею? Це випадковість, чи німці їх навмисно не руйнували з тих чи інших причин? Якщо хтось знає відповідь на це питання — напишіть, будь ласка, в коментарях.
Через дорогу навпроти міської ради стоїть пам’ятник загиблим у Другій світовій війні:
Forum Rotterdam — ще одна будівля, яка пережила бомбардування:
В місті багато дивних скульптур:
Роттердамський центр світової торгівлі:
Храм святого Лаврентія, який також пережив бомбардування німецькою авіацією (на історичному фото вище його також добре видно). На жаль, під час бомбардувань він був частково зруйнований, але на щастя, його не стали зносити, як деякі інші пошкоджені будівлі, а натомість відреставрували:
А ось це вже один із зразків сучасної архітектури — міський ринок:
Будинок у вигляді олівця:
А ось це просто унікальний в своєму роді архітектурний проект, який є одним із символів сучасного Роттердама — кубічні будинки:
Внутрішній двір:
Ці будинки — це не просто якась туристична локація, в них дійсно живуть люди. Я, правда, не маю жодного уявлення про те, як там всередині все влаштовано. Так само як я не уявляю, як тим архітекторам, які це вигадали, могла взагалі прийти в голову така ідея. Підозрюю, що вони добряче обкурилися перед тим 😀.
До речі, на відміну від Амстердама, я тут жодного разу не чув запаху марихуани на вулицях. Більш того, я не побачив тут жодного борделю, але враховуючи те, що Роттердам — це велике портове місто, вони тут точно десь мають бути. Але я їх особливо не шукав, оскільки через досить обмежений час відвідування подібних закладів не входило в мої плани 😊.
А ось старий довоєнний будинок з годинником, який, на щастя, дійшов до наших часів:
Як ви могли помітити на одній з попередніх світлин, в Роттердамі також є канали, але вони тут не настільки цікаві, як в Амстердамі:
Через місто протікає ріка Маас, яка ділить його на північну та південну частини:
Не знаю, що це за будівля, але виглядає як дешева пародія на нью-йоркський Empire State Building:
Втім, поруч є і цікавіші будівлі:
Міст Вільямсбруг (він насправді червоний, але через сонце камера не змогла коректно передати його колір):
Сучасна архітектура вздовж набережної:
Через дорогу від цих будівель розвішані прапори усіх держав світу:
А ось так звідти видно протилежний берег:
Maastoren — другий найвищий хмарочос Роттердама, 44 поверхи:
Комплекс De Rotterdam із трьох хмарочосів, у яких верхні частини “зсунуті” — ще одна візитівка Роттердама:
Міст Еразма:
Але не одними лише хмарочосами забудований південний берег, є також і ось такі будинки, які трохи нагадують Амстердам:
Монумент, присвячений Другій світовій війні:
De Zalmhaven — найвищий хмарочос Роттердама та Нідерландів загалом, 56 поверхів. Побудований не так давно — в 2021 році:
Готель Mainport з оглядовим майданчиком. На жаль, не перевіряв, чи можна на нього потрапити, якщо ти не живеш в цьому готелі, оскільки, знову ж таки, мав дуже обмежений час:
Вид на хмарочоси з іншого ракурсу:
Телевежа “ЄвроМачта”. Наскільки я знаю, вона відкрита для відвідування туристами, але мені, на жаль, не вистачило часу навіть щоб підійти до неї ближче, тому залишу її на наступний раз:
Портовий музей під відкритим небом:
Поруч з музеєм стоїть пам’ятник “Зруйноване місто” в пам’ять про його бомбардування нацистською Німеччиною:
Cool Tower — 5-й найвищий хмарочос Роттердама:
Один з каналів:
На одному з кораблів український прапор майорить:
Регентський міст:
І навіть в цьому сучасному місті можна зустріти старі трамваї:
Роттердамська рада з питань культури та мистецтва. Не знаю, правда, чи це щось з того, що пережило бомбардування, чи стилізований під старовину новороб, але швидше за все перше:
Пам’ятник Піму Фортейну — нідерландському політику, який був відомий своїми радикальними антиісламськими поглядами, а також, будучи відкритим геєм, активно виступав за легалізацію одностатевих шлюбів. В 2002 році він виграв вибори в міську раду Роттердама, але через кілька місяців був вбитий активістом однієї радикальної екологічної групи:
Будинок з круглими балконами:
Скульптура “Барабанщик”:
Ще один нестандартний архітектурний експеримент:
Напівкруглий будинок:
Ще один цікавий екземпляр сучасної архітектури Роттердама:
Все ніяк не можу до кінця зрозуміти, чи сподобався мені Роттердам. Сам по собі він, безумовно, цікавий, але в порівнянні з Амстердамом він не настільки вражає. Не знаю, чому мені постійно хочеться його з Амстердамом порівнювати, оскільки це концептуально різні міста — Амстердам більш старовинний, в той час, як Роттердам — на 95% сучасне місто.
Чи хотів би я ще раз сюди приїхати? Однозначно так! По-перше, дві години для такого міста — явно недостатньо. По-друге, непогано було б по мосту Еразма перебратися на інший берег, щоб краще з ним ознайомитись. По-третє — треба якось піднятися на телевежу “ЄвроМачта”. Ну і по-четверте, здійснити паломництво на могилу Євгена Коновальця теж було б непогано. Але все це вже якось іншим разом, бо у мене скоро літак до Люксембурга, а тому треба бігти на вокзал та сідати на найближчий потяг до амстердамського аеропорту. І хоч я не встиг цього разу побачити абсолютно все, що хотів, я не шкодую, що здійснив ось таку базову прогулянку Роттердамом. Погодьтеся, це краще, ніж годинами сидіти в аеропорту.
