Я думаю, багатьох з вас здивує той факт, що такий затятий мандрівник, як я, досі не був в цій мегапопулярній серед наших туристів країні. В принципі саме через надмірну заїждженість у мене Єгипет не був в пріоритеті серед тих країн, які я хочу побачити. До того ж, як правило, там, де багато туристів з колишнього Радянського Союзу, там часто буває бардак, оскільки ці люди здатні засрати усе, що завгодно. Але все виявилося не настільки погано, як я думав. До того ж, коронавірус нікуди не дівся, і варіантів того, де можна відпочити на морі взимку, на жаль, поки що не так багато. Спочатку ми з друзями розглядали Танзанію (Занзібар). Але після того, як там в січні місцеві бандити вивезли наших туристів в ліс і пограбували, ми викреслили цю країну зі списку потенційних напрямків. І, як з’ясувалося пізніше, правильно зробили, оскільки в передостанній тиждень лютого через несправність літака там застрягло близько 200 українських туристів, які 3 доби не могли вилетіти і змушені були ночувати в антисанітарних умовах. В кінцевому підсумку обрали Єгипет. Це врешті решт більш туристична країна з багатою історією. До того ж, Єгипет відносно близько, і в разі чого нас звідти простіше буде дістати.
Єдина незручність полягає в необхідності здати тест на коронавірус не більше, ніж за 72 години до прибуття в країну. І тут в мене без пригод не обійшлося. Я пішов здавати тест за 2 дні до вильоту. В принципі, я був майже впевнений в тому, що результат буде негативний (і так воно й було). По-перше, я вже перехворів в кінці листопада минулого року, тому імунітет ще повинен діяти. По-друге, за півтора тижні до подорожі я вже здавав цей тест, щоб переконатися в тому, що я дійсно вже не заразний, і щоб ми на худий кінець встигли поміняти країну, якщо тест покаже позитивний результат. Так от, коли я за 2 дні до вильоту пішов здавати тест, у мене після повернення додому почала підійматися температура, ввечері вона досягла позначки 37.6, хоча жодних інших ознак того, що починається захворювання, не було. Я вже був майже впевнений, що моя відпустка накриється мідним тазом. Але наступного дня мені стало легше, температура трималася навтіь трохи нижче норми. До того ж, на ранок прийшов результат тесту, який виявився негативним, отже подорожі було суджено відбутися.
Таким чином, Єгипет став першою африканською країною, яку я відвідав.
Шарм-ель-Шейх
Наш відпочинок проходив у відомому курортному місті Шарм-ель-Шейх, що розташоване на півдні Синайського півострову на березі Червоного моря. Будівництво міста розпочалось наприкінці 60-х років, коли Синайський півострів в результаті Шестиденної війни був окупований Ізраїлем. Тоді місто мало назву Офіра. Приблизно в той же час був побудований майбутній аеропорт Шарм-ель-Шейха, який в ті роки використовувався як база ізраїльських військово-повітряних сил. Але вже в 1979 році Єгипет підписує мирну угоду з Ізраїлем, і Ізраїль почав поступово мирним шляхом повертати півострів Єгипту, виводячи звідти свої війська та цивільне населення. Таким чином Єгипет став першою країною, яка визнала Ізраїль і встановила з ним дипломатичні відносини.
Після повної деокупації Синаю в 1982-му Єгипет почав робити спроби розвитку туризму в новому місті, в результаті чого заснована євреями Офіра перетворилася в популярний курорт Шарм-ель-Шейх. Насьогодні Шарм-ель-Шейх — це чисто туристичне місто, де місцевого населення не так багато (приблизно як Айя-Напа на Кіпрі). По усьому периметру місто захищає бетонна стіна, побудована з метою убезпечити іноземних туристів від потенційних ісламських радикалів, що ведуть свою активність в північній частині Синайського півострова. Нехай вас це в жодному разі не лякає, Шарм-ель-Шейх — цілком безпечне місце, оскільки він знаходиться на півдні півострова. До того ж, в аеропорту міста застосовуються підвищені міри безпеки, на вильоті security check проводиться в декілька етапів, а людей з підозрілою зовнішністю ще й додатково допитують. Це все, звісно, насторожує, але до цього потрібно ставитися з розумінням, адже саме тут, над Синаєм, в 2015 році підірвали російський літак, який вилітав з Шарм-ель-Шейха.
Ось такі пейзажі зустрічають нас на виїзді з аеропорту:
Міжнародний університет імені короля Салмана:
Римський театр:
Найцікавіший район Шарм-ель-Шейха — Old Market:
В цьому районі знаходиться відома мечеть Al-Sahaba:
Годинникова вежа:
Креативний фонтан:
Гори:
Інсталяції:
Перейдемо в інший район і побачимо декілька християнських церков. Майже всі церкви в Єгипті будуються в місцевому коптському стилі — з вежами, схожими на мінарети, та здвоєними хрестами:
Напевно в жодній арабській країні немає такої великої кількості церков, як в Єгипті. Воно і не дивно, приблизно 10-15 мільйонів мешканців країни є християнами-коптами, які вважаються прямими нащадками тих древніх єгиптян, що жили в часи фараонів.
Як видно на цих двох світлинах, біля церков підсилена охорона, оскільки в різні часи християни зазнавали переслідувань з боку ісламських фанатиків. Зараз становище християн в Єгипті стало значно кращим, і тут треба подякувати поточному президенту Ас-Сісі, який є прихильником світського курсу країни і досить успішно веде боротьбу проти радикальних ісламістів. Хоча, це більше схоже на боротьбу з наслідками, а не з причиною, і я поясню чому.
Як було зазначено вище, радикальні ісламісти зосереджені в основному в північній частині Синайського півострова, яка вважається одним з найбідніших регіонів країни. Саме бідність і породжує радикалізм в регіоні. Коли люди втрачають віру в світле майбутнє через відсутність грошей, роботи та перспектив, вони часто шукають втіхи в релігії. А озлобленість, породжена безвихіддю, нерідко призводить до того, що безневинна віра в Бога трансформується в релігійний фанатизм, який усіляко намагаються виправдати, підмінюючи поняття і трактуючи Коран так, як їм зручно.
Взагалі, в Єгипті якось не дуже відчувається, що ви знаходитеся в мусульманській країні. Більшість місцевих мешканців ходять в європейському одязі, жінок з покритою головою не так вже й багато, а укутаних з голови до ніг в усе чорне я взагалі не зустрічав. До того ж, тут вільно продається алкоголь, хоча його не завжди легко знайти, оскільки далеко не в кожному магазині/ресторані він є. Навіть казино є в Єгипті, що взагалі дуже нетипово для арабських країн.
Але повернемося в район Old Market. Ось так він виглядає вночі:
Багато вивісок дублюються російською, місцями досить смішно:
Тут багато хто знає російську, а дехто ще й українську. Вивіски українською також рідко, але трапляються:
В Шарм-ель-Шейху є цікавий концептуальний лаундж-бар Farsha з середньовічною східною атмосферою та антикварними меблями, розташований на обриві. Унікальне місце:
Раджу відвідати тусовочний район SOHO Square, розташований неподалік від аеропорту. За своєю концепцією це повна протилежність Old Market. Не знаю, як він виглядає вдень, але вночі досить видовищно:
В Шарм-ель-Шейху можна взяти прогулянку на катері і на мінус першому поверсі подивитися через вікно на риб та корали:
А ще можна поганяти на квадроциклах по пустелі:
Шарм-ель-Шейх виявився приємним курортним містом, де іноземного туриста готові ледве не на руках носити. Неприємним моментом виявилося лише те, що місто абсолютно не пристосоване для пішоходів. По-перше, там практично немає пішоходних переходів, дорогу переходять хто як хоче і де хоче. Добре, що на дорогах немає інтенсивного руху, тому це не є великою проблемою. А по-друге, місто досить фрагментоване, якщо можна так сказати. Щоб потрапити з одного району в інший, іноді потрібно проїхати через пустелю. А з громадського транспорту там лише таксі.
Каїр
Каїр — столиця та найбільше місто країни. З Шарм-ель-Шейха пропонуються автобусні екскурсії з нічним переїздом, їхати приблизно 6-7 годин. Зручніше, звичайно, літаком, але авіа-тури до Каїра чомусь тимчасово не пропонують.
В центральній частині Каїр не надто відрізняється від середньостатистичного великого європейського міста:
Є навіть декілька хмарочосів:
Але в основному Каїр виглядає ось так:
Одним словом — усе якесь сіре і нудне. На дорогах повно сміття. В архітектурі житлових кварталів — переважно совок в найгіршому прояві.
Якщо ви візьмете організований тур по Каїру на один день, то швидше за все вам в першу чергу покажуть Єгипетський музей, який є одним з найбільших в світі:
В музеї можна побачити статуї фараонів:
Мумії:
І навіть золото Тутанхамона. Його заборонено фотографувати, але одним білоруським туристам вдалося зловити момент, коли охорона відволіклася, і сфотографувати золоту маску фараона. Вони поділилися цією світлиною зі мною, за що їм величезна подяка:
В музеї є багато цікавого, але абсолютно все викладати я не буду. Краще все це побачити один раз в реалі, ніж 10 разів на фото.
Під час екскурсії вас також відвезуть в Єгипетський інститут папірусу, де розкажуть, як він виготовляється, і ви навіть зможете придбати малюнок на папірусі в якості сувеніра:
Ніл:
А далі ми прямуємо до Гізи, де знаходиться єдине чудо світу, що дійшло до наших часів.
Гіза
Ще перед поїздкою до Єгипту я поставив собі за мету обов’язково побачити піраміди, оскільки на моє глибоке переконання якщо ви були в Єгипті і не бачили пірамід, то можна вважати, що ви не були в Єгипті. Саме заради цього я погодився на екскурсію до Каїра, не дивлячись на нелегку далеку дорогу.
Насправді піраміди знаходяться не зовсім в Каїрі, а в сусідньому місті Гіза. На перший погляд Гіза може здатися одним із районів Каїра, але це окреме місто з власним муніципалітетом, яке розташоване впритул до столиці.
Ось, власне, те, заради чого я сюди їхав:
Панорама міста:
Усе це, звичайно, видовищно, але хочу попередити, що біля пірамід шляється багато мутних особистостей. Хтось буде намагатися агресивно впарювати вам усяку хрєнь за завищеною ціною, подаючи це ніби як “безкоштовний” подарунок. Хтось буде підказувати вам місце, де можна зробити хороше фото, а потім вимагати у вас за це гроші. Хтось, показуючи липове свідоцтво охоронця, буде намагатися ще якомось збоченим способом розвести вас на бабло… Усе це реально псує враження. Одним словом, будьте пильні! Ці довбані “бізнесмени” будуть активно полювати на вас (я ледве встигав тікати від них), не ведіться на жодні вмовляння. Я тільки не розумію, чому влада нічого з цим не робить? Невже не можна пригнати туди наряд поліції і прибрати цих “підприємців” звідти, щоб не турбували туристів?
Гіза може виглядати ось так:
Але виглядає вона переважно ось так — хаотично навалені один на одного недобудовані будинки, в яких при цьому чомусь живуть люди. Це просто якийсь лютий триндець. Може я чогось не розумію, але такого бардака я ще ніде не бачив:
Іноді серед цього лютого триндеця трапляються цікаві будинки:
Іноді серед цих недобудов будуються цікаві церкви та мечеті, але в цілому картину це не рятує:
“Це Тарас, йому нормас!” (c) 😃
Що можу сказати? Загалом, Каїр та Гіза — це не ті міста, куди хотілось би повернутися. Якось я інакше їх собі уявляв. Це перенаселений мегаполіс з незрозумілою хаотичною потворною забудовою, дефіцитом вільного простору через високу щільність забудови, брудними дорогами та великою кількістю жебраків-здирників. Якщо в Шарм-ель-Шейху вас готові ледве не на руках носити, як я казав вище, то в Каїрі та Гізі кожна сволота спить і бачить, як вас якомога жорсткіше наї*ати. Вибачте за грубість, але я не можу сказати по-іншому, наболіло. Все це дуже псує загальне враження. От здавалося б, приберіть лайно з вулиць, приберіть жебраків з туристичних локацій, відреставруйте старі будинки, і живіть як білі люди. Але ж ні, корумповані по самі вуха політики хочуть нічого не робити, а лише загрібати бабло, експлуатуючи 7-е чудо світу, до якого більшість сучасного населення Єгипту за великим рахунком жодного стосунку не має.
Загалом я дуже задоволений відпочинком. Єгипет — безумовно цікава країна, яка славиться своєю багатою історією, але є декілька “але”:
- в Єгипті до оплати приймають американські долари, що дуже зручно, але не всюди можна заплатити карткою. А в Duty Free в аеропорту Шарм-ель-Шейха взагалі використовують старі термінали, які навіть не підтримують PayPass;
- не дивлячись на великий потік туристів, Єгипет залишається досить бідною країною. Не розумію, куди вони дівають доходи від туризму, але на мою думку, за такі гроші той самий Каїр вже можна було би перетворити на другий Дубай. А вони там елементарний лад навести не можуть;
- тут багато приємних та дружелюбних людей. Будь-який таксист, дізнавшись, що ви з України, увімкне в машині українську музику. Дрібниця, а приємно. Але разом з тим біля історичних пам’яток часто тусуються жебраки-здирники, які явно не створюють позитивний імідж;
- Wi-Fi в готелі — це окрема тема. Мені знайомі скаржилися, що він є або лише в холі на першому поверсі, або він платний. В нашому готелі він був в номерах, і навіть безкоштовний, але толку з цього було мало. По-перше, він не завжди працював, а по-друге, навіть коли він працював, він дуже гальмував. І це в 5-зірковому готелі “все включено”! Довелося купувати місцеву SIM-картку.
Усе це, звичайно, неприємні нюанси, але вони точно не є перешкодою для того, щоб приїхати в цю країну і доторкнутися до стародавньої історії. В Єгипті обов’язково потрібно побувати хоча б один раз.