В липні 2017-го до моєї географії додалася нова країна південної Європи — Кіпр. А якщо враховувати невизнані держави — то навіть дві країни. Після конфлікту між кіпрськими греками і турками острів досі залишається розділеним, його північна частина де-факто контролюється невизнаною Турецькою Республікою Північного Кіпру (або просто — Північним Кіпром). Але поки що не буду вдаватися в подробиці цього конфлікту, ми його історію розглянемо нижче, коли мова піде про Нікосію, через яку проходить кордон між двома Кіпрами.
Що ми ще знаємо про Кіпр?
Ця країна є колишньою британською колонією, британський вплив помітний практично в усьому. Наприклад, тут лівосторонній рух, відповідно, кермо в транспортних засобах — з правого боку. Не забувайте про це, якщо будете брати авто на прокат. До речі, прокатні автомобілі мають номери червоного кольору, щоб було видно, що за кермом турист. Ситуації, коли туристи забувають про лівосторонній рух і їдуть по зустрічній смузі, не так вже й рідко трапляються. Розетки на Кіпрі, до речі, також англійські (триштекерні), тому придбайте заздалегідь адаптери.
На Кіпрі протягом усього року сонячна погода, але сонце досить агресивне, сонцезахисні засоби не завжди допомагають. Я навіть через необережність отримав опік другого ступеню на лівому плечі. Але це зовсім не завадило мені добре відпочити.
Кіпр входить в Європейський Союз, але не входить в Шенгенську зону. Разом з тим туди можна в’їхати з багаторазовою шенгенською візою, але якщо у вас її немає, простіше отримати кіпрську електронну візу — потрібно просто відправити анкету на email консульства, і через три дні ви отримаєте на свою електронну адресу візу, яку вам потрібно буде просто роздрукувати. Жодної бюрократії! В принципі, якщо ви вже маєте біометричний паспорт, то ця інформація для вас неактуальна, але на той час у мене ще не було біометричного закордонного паспорту, отже візу довелося оформлювати. Цікаво, що на паспортному контролі в аеропорту Ларнаки прикордонник на ту візу навіть не подивився, просто відклав папірець з роздрукованою візою в сторону і поставив штамп в паспорт. Візу перевіряли тільки в Борисполі під час реєстрації на рейс.
Частина Кіпру з висоти польоту:
Ми приземлилися в аеропорту міста Ларнака, але саму Ларнаку подивитися не вдалось, оскільки ми відразу поїхали в Айя-Напу, де проходив наш відпочинок.
Айя-Напа
Айя-Напа — молодіжний курорт на південному сході Кіпру, місто, яке ніколи не спить:
Центральна площа міста:
Церква біля центральної площі:
На Кіпрі дуже багато котів 😸😸😸:
Архітектура старого міста:
Але життя в Айя-Напі починається лише вночі. У місті є ціла вулиця, де розташовані лише бари, нічні клуби, стрип-клуби, паби та інші розважальні заклади:
На цій вулиці вночі завжди багато молоді, яка гульбанить переходячи з одногу бару/клубу в інший, гремить музика на будь-який смак, панує атмосфера нескінченного свята і глобального щастя. Такої двіжухи я ще ніде не бачив:
Castle Club — найбільший нічний клуб Айя-Напи, який має 4 танцмайданчика:
До речі, в кожного бару та клубу є своя “фішка” як в плані оформлення, так і в плані того, як заманити до себе людей. Наприклад, у диско-барі DejaVu ви лише за 10 євро можете на протязі години замовляти необмежену кількість коктейлів за умови, що наступний ви можете замовити лише коли доп’єте попередній. Ще в одному барі, назву якого я не пригадую, замовляючи лонг-дрінк ви отримуєте безкоштовно 5 шотів. Є також досить привабливі пропозиції у стрип-барів: за 20 євро ви отримаєте один безкоштовний лонг-дрінк, один безкоштовний шот, один безкоштовний приватний танець, і вас ще й безкоштовно довезуть до стрип-бару на лімузині Mercedes:
Міська рада:
Якось на пляжі підключився до громадського Wi-Fi і виграв в лотерею безкоштовне пиво в Hard Rock Cafe:
А ще якось знайшов в пачці чіпсів ось це і наступного дня в тому ж магазині отримав безкоштовну банку Pepsi:
Двоповерховий весільний автобус:
В Айя-Напі знаходиться найбільший в Європі тематичний аквапарк Water World, де кожний атракціон так чи інакше пов’язаний з міфами Давньої Греції:
Раджу також замовити прогулянку на катері, щоб покупатися в Блакитній лагуні та побачити печери:
Пропливаємо повз курортне місто Протарас:
Пропливемо трохи далі і в вдалині побачимо тінь міста-привида Фамагусти. На початку 70-х років, коли ніхто ще не чув ні про яку Анталію, Фамагуста була одним з найкращих курортів на Середземному морі. Курорт користувався популярністю як серед місцевого населення, так і серед іноземців. Там любили відпочивати навіть відомі особистості. В місто вливалися величезні інвестиції, будувалися сучасні готелі, але в один момент цього всього не стало. В серпні 1974-го року, під час греко-турецького конфлікту, турецька армія захопила Фамагусту. Десятки тисяч греків змушені були назавжди покинути свій дім. Але турками місто так і не було заселене, ООН заборонила заселяти Фамагусту ким-небудь крім її корінних жителів, абсолютна більшість яких були греками. І тоді турки вирішили, що нехай місто не дістанеться нікому — обнесли його колючим дротом і нікого туди не пускають, окрім представників ООН. З того часу це мертве місто з пустими готелями, які от-от розваляться:
Айя-Напа — просто ідеальне місце, щоб відпочити, відірвавшись на повну!
Нікосія
Нікосія — столиця Кіпру, яка насьогодні є єдиною розділеною столицею в світі. Таким свого часу був післявоєнний Берлін. Тому, говорячи про Нікосію, просто неможливо не оминути тему конфлікту між кіпрськими греками та турками.
У 1960-му році Кіпр отримав незалежність від Великої Британії. На той час греки складали 80% населення країни, турки — 18%, і решта 2% — люди інших національностей. До того ж, в ті часи турки не проживали компактно на півночі країни, вони жили розсіяно по усьому острову і мали рівні права з греками. Однак, серед грецького населення Кіпру почала набирати популярності ідея об’єднання з Грецією. Кіпрських турків такий варіант, звісно ж, не влаштовував, і це час від часу призводило до міжнаціональних конфліктів. Тодішній президент Кіпру, — архієпископ Макаріос III, — також не підтримував ідею приєднання острова до Греції, не дивлячись на те, що він був етнічним греком. Через це у нього були напружені стосунки з офіційними Афінами. В 1967-му році в Греції до влади прийшла хунта “чорних полковників”, за підтримки якої у 1974-му році на Кіпрі було влаштовано переворот, внаслідок якого Макаріоса III було скинуто. Це повинно було стати прелюдією до приєднання острова до Греції. У відповідь на це влада Туреччини, вбачаючи потенційну небезпеку для кіпрських турків, ввела свої війська на острів і окупувала ~35% його північної частини. Турки були переселені на північ, а греки змушені були з півночі тікати на неокупований південь. І хоча вже в 1975-му році Макаріоса III було поновлено на посаді президента, відкотити усе назад вже не представлялося можливим. У 1983-му році на півночі була проголошена Турецька Республіка Північного Кіпру, яка однак не була визнана жодною державою світу, крім Туреччини. Під окупацією невизнаної держави опинилася й північна частина Нікосії. Внаслідок цього довелося закрити столичний аеропорт, який після поділу острова опинився в буферній зоні. На даний час на Кіпрі діють два міжнародні аеропорти — в Ларнаці та в Пафосі (якщо не рахувати аеропорт Ерджан, розташований в Північному Кіпрі).
Нікосія виявилася дуже зеленим містом:
Архітектура міста представляє собою переважно малоповерхову забудову в грецькому стилі:
Але є тут також і сучасні висотні будинки. Відносно висотні, якщо бути більш точним, тому що в Нікосії важко знайти будівлю, яка має хоча б 20 поверхів:
White Walls — найвища будівля Нікосії:
За своєю концепцією Нікосія чимось трохи схожа на Єрусалим — стара частина міста розташована за масивними стінами з бастіонами. До речі, кордон між двома Кіпрами проходить також і через старе місто:
В старому місті немає якихось визначних пам’яток, але його вулицями приємно прогулятися:
Біля однієї з церков в старому місті стоїть пам’ятник першому президенту Кіпру — архієпископу Макаріосу III:
В старому місті знаходиться центральна пішохідна вулиця Ледра:
На цій вулиці знаходиться музей-обсерваторія, розташований на 11-му поверсі однієї з будівель. Звідти можна побачити усе місто:
А ось тут видніється турецька частина Нікосії (мечеть справа бачите?). На горі вдалині намальований великий прапор Північного Кіпру:
Поштова скринька англійського зразка:
Далі за цією інсталяцією на вулиці Ледра знаходиться контрольно-пропускний пункт:
Між прикордонними пунктами Кіпру та Північного Кіпру — невелика буферна зона. Тут можна побачити надписи “One Cyprus”, “The war is over” тощо. На рослинах розвішані паперові голуби миру:
Напруженості між кіпрськими греками та турками давно немає. Більш того, турки були б абсолютно не проти того, щоби Кіпр був знову об’єднаним. По-перше, вони стануть громадянами Євросоюзу, а по-друге, в північну частину почнуть інвестувати. Я думаю, греки з турками давно би домовилися між собою, якби не перешкоди з боку зовнішніх сил, а саме — Туреччини, яка не бажає виводити з північної частини острова свої війська, що аж ніяк не може влаштувати греків. Але я не виключаю, що проблема з часом вирішиться і ми з вами ще побачимо об’єднання Кіпру.
Але досить лірики, давайте подивимось, що представляє собою північна частина останньої розділеної столиці у світі. Перехід кордону займає менше хвилини, ніхто в паспорт жодних штампів не ставить, лише вносять дані в комп’ютер. Греки не ставлять, оскільки вважають Північний Кіпр частиною своєї території, а турки — щоб не спричинити проблем штампом невизнаної держави. Коли ви переходите кордон, ви опиняєтеся ніби в іншому світі, хоча по суті ви просто перейшли в інший район Нікосії. По-перше, усі вивіски турецькою мовою:
В плані архітектури це вже типовий схід:
Хоча зразки архітектури, типової для південної частини Нікосії, також зустрічаються:
Колишній Собор святої Софії, перероблений у мечеть (знайома історія, правда?):
Також в центрі північної частини Нікосії є величезний базар:
Одним словом — тут типова Туреччина. До речі, офіційною грошовою одиницею Північного Кіпру є турецька ліра, але в північній Нікосії також приймають євро. Можливо, євро приймають і в інших містах на півночі, але підтвердити чи спростувати це я не можу, оскільки в інших містах Північного Кіпру я не бував. Та й я б не радив довго затримуватись в Північному Кіпрі, пам’ятайте — це невизнана держава, відповідно тут немає дипломатичних представництв інших держав (крім, хіба що, Туреччини). Отже, якщо ви втрапите в якусь халепу, витягнути вас звідти буде непросто. Крім того, дія вашої туристичної страховки не розповсюджується на цю територію. Тому, якщо ви все ж вирішите надовго затриматися в Північному Кіпрі — робіть це на власний страх та ризик.
Так виглядає кордон Північного Кіпру з боку території, підконтрольної Республіці Кіпр:
До речі, туристичні фірми зазвичай не пропонують тури в Нікосію. Представник нашого турагентства взагалі сказав, що в Нікосії немає нічого цікавого і туди не варто їхати, якщо ви не плануєте відкривати офшорний рахунок в місцевому банку. Але ми не стали його слухати і таки з’їздили в столицю, і, як виявилось, правильно зробили. Хоча столиця Кіпру не може похизуватися визначними пам’ятками, вона не перестає від цього бути цікавою. Хіба вам не було б цікаво побачити, як в межах одного міста, розділеного штучно, співіснують два різні світи? Тоді поспішайте відвідати Нікосію, поки вона не втратила статус “останньої розділеної столиці”.