Як я писав у своєму фотозвіті про Данію, Копенгаген з’єднаний з територією Швеції Ересундським мостом, який проходить частково під водою. По цьому мосту на поїзді можна за 30 хвилин дістатися шведського міста Мальме. Поїзди курсують регулярно, і в останній день нашої подорожі ми вирішили туди з’їздити.
Мальме — третє за чисельністю населення місто Швеції. Його населення складає приблизно 315 тисяч осіб. У 2013 році місто приймало пісенний конкурс Євробачення.
Ось так нас зустріло місто:
На невеликому острові розташований замок Malmöhus. Нічого особливого, але один раз сходити глянути можна:
У місті навіть побудували один хмарочос — Turning Torso, який є одним з найвищих в Скандинавії. Підозрюю, що мода на такі “закручені” будівлі пішла з Дубаю, там є схожий хмарочос. Шкода лише, що на нього піднятися не можна:
Як на мене, на фоні малоповерхової забудівлі цей хмарочос виглядає трохи самотньо і неприродньо. Хоча в Мальме є ще інші висотні будівлі, Malmo Live, наприклад. Але вона знаходиться в іншій частині міста і хмарочосом її можна назвати з натяжкою:
Міська рада на центральній площі. На жаль, її не дуже добре видно через монтування сцени:
Центральна площа:
Церква святого Петра:
Міст з бронзовими туфлями:
Якщо перейти через нього, можна потрапити на сходи зі скульптурами котів 😸😸😸:
Канал:
Міська бібліотека:
Школа святого Петра:
Вулиця з розвішаними джинсами:
На “маленькій площі” можна побачити будинки, оформлені під старовину:
Сільськогосподарський ринок:
А загалом — типова Скандинавія:
Загалом не можу сказати, що я був сильно вражений цим містом. Не скажу, що воно мені взагалі не сподобалось, але я очікував більшого. Цікавих місць тут виявилось не так багато, та й усіх їх можна обійти за декілька годин. До того ж тут якось не відчувалася атмосфера великого міста. Щоправда, воно не таке вже й велике, але в Швеції міст-мільйонників немає. Мальме було досить тихим містом навіть у вихідний день, народу на вулицях було небагато, якось трохи нудно було. Можливо через те, що я там провів мало часу, я не встиг відчути дух цього міста, але воно залишилося для мене дещо незрозумілим. Але щоб відмітитися, що я був в Швеції — цілком зійде.
Я, звичайно, в жодному разі не претендую на те, щоб моя позиція була правдою в останній інстанції, тим більше, що, серед моїх друзів та знайомих, які бували в Мальме, є люди, яким це місто здалося достатньо привабливим. Тому не сприймайте написане вище, як намагання відмовити вас туди їхати, я лише висловив свою суб’єктивну думку, а ви вже самі вирішуйте, треба воно вам, чи ні.
