Наступною після Кувейту країною у моєму січневому турі Перською затокою став Бахрейн. Для багатьох із вас це, напевно, ще більший темний ліс, аніж Кувейт. Якщо про Кувейт ви чули як мінімум через операцію “Буря в пустелі”, то про Бахрейн ви навряд чи багато знаєте. Думаю, немаленька частина українців навіть толком не знає, де той Бахрейн знаходиться 😊. Про нього не так часто можна почути в наших новинах. Хоча, останній раз інформація про цю країну в наших ЗМІ з’являлася не так давно — на початку січня 2024-го, коли Володимир Зеленський провів телефонну розмову з королем Бахрейну Хамадом аль-Халіфою. Туризм в Бахрейні розвинутий значно краще, ніж в тому ж Кувейті, але це не настільки розкручений напрямок, як ОАЕ або Катар, тому наші мандрівники туди нечасто подорожують.
За площею території Бахрейн є найменшою країною Перської затоки. Це острівна держава, розташована між Саудівською Аравією та Катаром:
Південна частина Бахрейну майже не заселена, усі основні міста знаходяться на півночі:
На відміну від інших арабських нафтових королівств тут не так багато гастарбайтерів. Місцеві мешканці становлять 2/3 населення країни. 60% населення Бахрейну є шиїтами, при цьому влада в країні сунітська.
Бахрейн — відносно молода держава, яка отримала незалежність від Великої Британії в 1971 році, майже одночасно з Катаром та ОАЕ. Планувалося, що Бахрейн і Катар також увійдуть до складу ОАЕ, але вони вирішили іти своїм шляхом, утворивши окремі держави.
В Бахрейні розташована одна з найбільших американських військових баз на Близькому сході. У 1999 році ця база стала причиною міжнародного скандалу. Все почалося з того, що сюди прибув на службу молодий морпіх Джейсон Джонсон. Одного разу він в супермаркеті познайомився з місцевою дівчиною, яку звали Міріам. Здавалося б, нічого особливого, приблизно те ж саме, якби ви зустріли якусь Марічку в “Сільпо” з поправкою на те, що вона мусульманка 😊. Але різне віросповідання — то було ще пів біди. Виявилося, що вона не просто якась там Міріам, а Міріам аль-Халіфа (якщо вам це досі ні про що не говорить, прокрутіть на початок статті, де я згадую ім’я короля Бахрейну). Так-так, це була дівчина з королівської родини, батько якої доводиться королю двоюрідним братом. Втім, молоду принцесу абсолютно не бентежило, що Джонсон — простий військовий з небагатої родини, і вони почали зустрічатися. Батьки Міріам, звісно ж, були від цього абсолютно не в захваті і погрожували навіть посадити її під домашній арешт, якщо вона не розірве з ним стосунки. Кому в бахрейнській королівській родині потрібен такий зять? Мало того, що син водія автобуса, мало того, що американець, так ще й немусульманин. “Поматросить”, а потім поїде в свою Америку та й забуде, думали вони. Однак наміри Джонсона виявилися серйозними і незадовго до свого повернення в США він запропонував Міріам тікати разом з ним, зробивши для неї підроблені документи. Вона, недовго думаючи, погодилася на цю авантюру і через деякий час молода пара одружилася в Лас-Вегасі. В 2001 році ця історія була екранізована у фільмі “Принцеса і моряк”.
Взагалі, уся ця історія виглядає як типова казка про бідного парубка та принцесу, чи не так? Залишилося лише додати: “і жили вони довго та щасливо”, але реальність — вона на те й реальність, що тут не все так безхмарно, як у казці. Побудова сімейного життя виявилася досить непростим завданням для людей з настільки різних категорій. Крім того, через те, що ця історія спровокувала міжнародний скандал, Джонсона невдовзі звільнили з армії без права на поновлення, що призвело до суттєвого погіршення матеріального стану молодої сім’ї. А одними лише почуттями ситий не будеш. В кінцевому підсумку через кілька років вони розлучилися, і Міріам повернулася назад в Бахрейн.
Як склалася подальша доля американського Ромео і близькосхідної Джульєтти? Про Джонсона з того часу нічого не було чути. Швидше за все, переставши бути публічною особою, він став жити звичайним життям. Міріам після повернення додому також намагалася тримати своє життя подалі від публічності. Лише через кілька років в ЗМІ з’явилася інформація, що вона вийшла заміж вдруге, на цей раз за посла Бахрейну у Великій Британії. Ви можете спитати: а як її батьки взагалі не вбили після цього усього? В Міріам були певні побоювання з цього приводу, однак її батьки зайняли дуже мудру позицію: ми усе пробачимо, тільки повертайся додому. Врешті решт, Бахрейн — це не Саудівська Аравія, тут до багатьох речей ставляться більш спокійно.
Так, Бахрейн є найбільш ліберальною країною в Перській затоці. Часи, коли підбирати дівчині чоловіка могли лише батьки, тут вже майже відійшли у минуле. Тепер молоді люди в цій країні самі знайомляться через інтернет, а старше покоління цьому особливо не перешкоджає. Крім того, в Бахрейні дуже ліберальна політика щодо алкоголю. Хоча формально мусульманам в цій країні не можна його вживати, але якщо дуже хочеться, то можна по факту це жодним чином не контролюється. Тут немає такого як в ОАЕ, що для купівлі спиртних напоїв потрібно мати спеціальний дозвіл, який видається лише немусульманам (хоча продаються спиртні напої не всюди, а лише в спеціалізованих магазинах). У зв’язку з цим мешканці Саудівської Аравії на вихідних регулярно приїжджають в Бахрейн бухати 😀. Тут в барах запросто можна побачити чоловіків в традиційному арабському одязі з келихом пива, а саудівські дівчата в нічних клубах таке виробляють, що навіть місцеві з них в шоці.
З 2004 року в Бахрейні на автодромі Сахір проходить Гран-прі Формули-1. Це стало першим Гран-прі в історії Формули-1, яке пройшло на Близькому Сході, що в свою чергу посприяло тому, що в цю країну почали приїжджати не лише саудівці, і не лише для того, щоб побухати 😊. В принципі, тут і без Формули-1 є чим зайнятися, але, на жаль, не всі про це знають. Що ж, я постараюсь це виправити.
Як потрапити в Бахрейн громадянину України?
Для відвідування Бахрейну громадянам України потрібна віза. Так само як і у випадку з Кувейтом, є можливість оформити електронну візу через інтернет, залишивши заявку на сайті https://www.evisa.gov.bh/, або отримати її в аеропорту по прибуттю. Після оформлення заявки вам потрібно буде заплатити 4 бахрейнських динари (~400 грн). Якщо заявку буде схвалено, вам надійде лист на електронну пошту з посиланням, перейшовши на яке вам потрібно буде заплатити ще 5 бахрейнських динарів, після чого ваша віза буде завантажена на ваш комп’ютер. До того ж якщо в Кувейті навіть маючи заздалегідь оформлену електронну візу вам все одно доведеться пройти через певні бюрократичні процедури в аеропорту, то в Бахрейні нічого подібного немає. Бахрейнська електронна віза є повноцінною візою. Крім того, на відміну від кувейтської, вона діє протягом трьох місяців, а не одного. Обробка заявок відбувається досить швидко, тому візу ви отримаєте в той же день.
Валюта
Офіційною валютою країни є бахрейнський динар, який є другою найсильнішою валютою світу після кувейтського динара. 1 бахрейнський динар дорівнює 2.65 доларів, або майже 100 грн за поточним курсом. Так само як і кувейтський динар, він поділяється на 1000 філсів.
Погода
Клімат тут тепліший, ніж в Кувейті, а отже на відміну від останнього вам тут не знадобиться одяг з довгим рукавом. Навіть в січні.
Роумінг
В “Київстара” з роумінгом в Бахрейні справи дещо кращі, ніж в Кувейті, але не набагато. Вихідні дзвінки та SMS тут так само недоступні, можна приймати лише вхідні, але тут хоч якось працює мобільний інтернет. Нехай лише в режимі 2G на низькій швидкості, але в Кувейті навіть такого не було. А от Lifecell взагалі вбив, в нього роумінг взагалі не працював, хоча згідно з інформацією на їхньому сайті мав би працювати.
Розетки
Так само як і в Кувейті, в Бахрейні використовуються розетки британського типу. В нас в готелі, правда, була одна універсальна розетка, але однієї може бути недостатньо, і не факт, що у вашому готелі такі будуть взагалі. Тому краще придбайте заздалегідь адаптер.
Почнемо досліджувати Бахрейн з його столиці Манами.
Манама
Манама — столиця та найбільше місто Бахрейну, розташоване на північному сході країни. Його населення складає близько 200 тисяч мешканців.
Як і в столиці будь-якого іншого арабського нафтового королівства, в Манамі також є немало хмарочосів. Найбільш відомим (але не найвищим) є Бахрейнський всесвітній торговий центр, який можна назвати візитівкою Бахрейну. Він являє собою комплекс з двох симетричних 50-поверхових будівель у формі прямокутних трикутників, які з’єднані між собою вітрогенераторами. Наразі ці два хмарочоси є третіми за висотою в Бахрейні. Побудовані у 2008 році:
На жаль, у цих будівлях немає оглядових майданчиків для туристів, лише офіси. Однак в Манамі є немало rooftop-барів у висотних готелях, але про них дещо згодом.
Не менш цікавим є комплекс Harbour Towers з двох 53-поверхових будівель, що стоять одна навпроти одної, але направлені в різні сторони. Також відомий під назвою Dual Towers. Це другі найвищі будівлі в Бахрейні:
Поруч із ними розташований комплекс Harbour Heights із трьох хмарочосів, один з яких має 54 поверхи, другий — 52, а третій — 43:
Неподалік звідти знаходиться комплекс Bahrain Bay — житловий, комерційний та рекреаційний район, розташований на трьох штучних островах:
На одному з островів (тому, що зліва), знаходиться готель Onyx, що належить саудівській мережі готелів Rotana, та “закручений” хмарочос United Tower:
Тут ще далеко не все добудовано, а отже сюди нерідко приїжджають з палатками, а також звідси добре видно хмарочоси:
Ось так усе це виглядає ввечері:
Перейдемо на сусідній острів, він вже набагато більше облагороджений:
На цьому ж острові розташована будівля компанії з управління активами Arcapita, яка за своєю концепцією чимось нагадує мені театр імені Петровського в моєму рідному місті Хмельницькому:
А поруч із нею знаходиться дуже унікальна мечеть у формі куба з не менш унікальним мінаретом:
Ось так ці два острови виглядають з висоти. Як бачите, на першому острові будують ще два нових хмарочоси. В принципі, в Бахрейні, як і в будь-якому іншому арабському нафтовому королівстві, майже всюди щось десь будують:
Але, як ви могли помітити на карті вище, в Bahrain Bay окрім цих двох штучних островів є ще третій — круглий маленький, розташований посередині між ними, та основною територією Бахрейну. На ньому розташований готель Four Seasons, який наразі є найвищим хмарочосом в країні:
На його найвищому поверсі є курилка під відкритим небом, звідки можна побачити Манаму з висоти:
І навіть трохи видно Мухаррак, про який поговоримо пізніше:
Повернемося зі штучних островів на головний острів. Там також немало цікавого, і не лише хмарочоси. До хмарочосів ми пізніше ще повернемося, а зараз перемістимося в історичний центр Манами.
Тут знаходиться мечеть Yateem — невелика мечеть з масивним мінаретом з годинником:
А ось за цими воротами власне починається старе місто та головний ринок Манами — Баб-ель-Бахрейн:
А це власне ринок. Сувеніри краще купувати саме тут:
Тут, в історичній частині Манами, навіть крішнаїтський храм є:
Мурал на фасаді жіночої школи. Так, не дивлячись на відносну прогресивність Бахрейну, тут хлопці та дівчата досі навчаються окремо в школах. Але у вищих навчальних закладах такої сегрегації вже немає:
Ось такі панорами можна побачити з готелю Rotana:
Бізнес-центр у східному стилі:
На північному сході Манами є район, який називається Diplomatic Area. Тут навіть деякі готелі у своїй назві містять слово “The Diplomat”:
Звісно ж, цей район так назвали зовсім не для того, щоб готелі, які тут розташовані, могли використовувати це слово у своїх назвах 😊. Як ви, напевно, здогадалися, у цьому районі розташовано більшість іноземних посольств. Цікаво, що будівлі посольств проектуються з урахуванням особливостей архітектури країн, до яких вони належать. Ось, наприклад, посольство Оману (справа):
А це — посольство Іраку:
А також в цьому районі є кілька висотних готелів з непоганими rooftop-барами, зокрема The Domain:
Ось так з нього видно місто:
Ще кілька цікавих хмарочосів:
Будинок Корану:
Скульптура у формі перлини:
Якась державна установа, напевно:
Цікавий архітектурний ансамбль:
Перемістимося до району Juffair, який розташований на південному сході міста. Колись він був невеликим шиїтським селом, яке в якийсь момент було приєднане до Манами, ставши одним з її районів. На фото справа видно будівлю ісламського культурного центру:
Сьогодні Juffair — це переважно житловий район із сучасною забудовою:
Він відіграє далеко не останню роль в житті столиці, адже тут знаходиться головна та найбільша святиня Бахрейну — мечеть Аль-Фатех:
Поруч із нею — той самий культурний центр, який ви бачили на попередньому фото, тільки з іншого боку:
А трохи далі — Вища рада у справах ісламу, одним словом, тут цілий комплекс релігійних установ, до того ж, витриманий у єдиному архітектурному стилі:
А ще в цьому районі є дещо таке, що стане для вас справжньою несподіванкою — готель, названий на честь нашої столиці:
Острів Ріф:
Немало креативних хмарочосів є в районі Сіф:
Поруч із цим районом знаходиться Калат-аль-Бахрейн — місце археологічних розкопок та стара португальська фортеця:
Їдемо по проспекту шейха Халіфи бін Салмана, справа знаходиться торговий центр The Bahrain Mall:
Трохи далі можна побачити сучасні будівлі з портретами королів:
До речі, проїжджаючи це місце, ми помітили одну цікаву річ на Google-картах — вони показують, ніби тут є станція метро, хоча ніякого метро в Манамі немає. Однак, щоб не надто відставати в цьому плані від сусідів по регіону, таких як ОАЕ та Катар, його тут планують побудувати найближчими роками. А отже є шанси, що ця станція колись тут таки дійсно з’явиться:
Відділення поліції:
На круговому перехресті поруч з ним — нестандартна годинникова вежа:
Мечеть Абу Бакр аль-Сіддік:
За межами туристичних локацій Манама виглядає переважно ось так:
Мене особливо забавляє, що тут навіть в назвах деяких не надто високих будівель нерідко присутнє слово “Tower”, ось як тут, наприклад. В цьому будинку максимум 12 поверхів. Ну який це tower? Ну про що ви говорите? Я ще б зрозумів, якби це було десь в Нікосії, де забудова переважно малоповерхова і найвищий будинок має лише 11 поверхів. Але в Манамі, де є височенні хмарочоси, називати 12-поверхову будівлю “Tower” — це смішно:
Якщо вам захочеться якоїсь більше-менш звичної для себе їжі, можете піти в узбецький ресторан Bukhara:
Тут є навіть салат олів’є:
Мухаррак
Бахрейн досить різний, а тому, відвідуючи цю країну, не варто обмежуватися лише однією столицею, тим більше, що основні міста тут розташовані досить близько до Манами. Буду чесним, до того, як я тут побував, я й сам толком не знав, які тут ще є міста, окрім Манами, і що там дивитися. Але наш екскурсовод це виправила, показавши нам місто Мухаррак, яке безумовно варте уваги:
Мухаррак знаходиться на однойменному острові, що розташований на схід від головного острова та з’єднаний з ним мостами. Окрім Мухаррака на цьому острові є ще кілька населених пунктів, а також тут знаходиться аеропорт. Отже, їдучи з аеропорту до Манами ви в будь-якому випадку будете проїжджати місто Мухаррак, але проїжджаючи крізь нього, ви майже нічого не побачите, тому тут треба побувати повноцінно:
Наразі Мухаррак є третім найбільшим містом Бахрейну після Манами та Ріффи. До речі, до 1923 року саме він був столицею.
Якщо Манама є переважно сучасним містом, то старовинний Мухаррак є повною протилежністю до неї. Ви не побачите тут футуристичних хмарочосів. З метою збереження автентичності цього міста їх тут заборонено будувати.
В Махарраку варто взяти 20-хвилинну прогулянку на катері:
З катера можна побачити непогані панорами столиці:
Національний театр, також на території Манами:
Готель Novotel з курортною зоною на штучному острові, розташованому між Манамою та Мухарраком (адміністративно належить Манамі), впритул до одного з мостів, який з’єднує острів Мухаррак з головним островом:
Інший міст, який з’єднує ці два острова:
А це вже берег Мухаррака:
А ось тут трохи видно форт Бу Махер (потрапити в нього, на жаль, не вдалось):
Виходимо на берег і перейдемо вже безпосередньо до Мухаррака. Місто переважно білокам’яне:
Тут немало цікавої арабської архітектури:
Одна з найстаріших кав’ярень:
А ось тут власне починається історичний центр міста із старими будинками та вузькими вулицями:
Однією з найбільш визначних пам’яток Мухаррака є будинок Абдули бін Іси Сіяді — відомого торговця перлами:
Площа перед будинком:
Будинок є частиною комплексу будівель, до якого також входить і стара мечеть. Комплекс є частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:
Архітектура та вулиці старого міста:
А ще тут багато котів 😸:
Цікава мечеть (за межами історичного центру):
Бахрейн мені однозначно сподобався більше, ніж Кувейт. До ОАЕ він, звичайно, трохи не дотягує, але активно намагається їх наздогнати. Країна активно розбудовується — будуються нові хмарочоси, курортні зони, планують побудувати метро та багато іншого. Якщо сюди приїхати років через 10-15, тут багато чого може змінитися до невпізнаваності. Але тут і зараз є, що подивитися. Любителям сучасної архітектури сподобаються футуристичні хмарочоси Манами, любителям класики сподобаються вузькі вулиці та старі будинки Мухаррака, та й любителі фортець тут також знайдуть, чим зайнятися.
Чи заслужено Бахрейн ігнорується нашими мандрівниками? Однозначно ні! Чи є тут ще, над чим працювати? Безумовно так (хоча, це можна сказати і про будь-яку іншу країну).
