В Данію ми їхали автобусом з Гамбурга. Це саме той випадок, коли автобусом швидше, ніж поїздом, оскільки поїзд робить великий “крюк”, а автобуси переправляють на паромі. Як виявилось, в Євросоюзі кордони не всюди прозорі, перетинаючи кордон ми проходили паспортний контроль, але при цьому ніхто жодних штампів не ставив, німецькі прикордонники просто переглядали паспорти і віддавали назад, а данські ще й фотографували.
Данія є однією з небагатьох країн Євросоюзу, якій дозволили залишити свою валюту (наряду з Великою Британією та Швецією). Якщо вам скажуть, що там приймають євро — не ведіться, вам доведеться обміняти їх на данські крони.
Данська мова схожа на німецьку, але дещо м’якша, є навіть схожість з англійською. Цікаво, що коли ви підходите на касу в супермаркеті, касир починає звертатися до вас англійською, а не данською. Чи то вони бачуть, що ви іноземець, чи то… навіть не знаю.
Єдине, що мене в Данії трохи розчарувало — так це високі ціни. Вони, звичайно, в усіх країнах Євросоюзу немаленькі, але Данія навіть по міркам Євросоюзу виглядає дорогою країною. Щоб ви приблизно розуміли масштаби дороговизни — проїзд в метро в Копенгагені коштує 24 крони, що на наші гроші приблизно 100 грн.
Копенгаген
У мене це місто, як і Данія загалом, завжди асоціювалося з чимось незвіданим, напевно через те, що це не надто популярний напрямок в Європі. Чесно кажучи, доки я там не побував, я мав досить слабке уявлення про те, як виглядає Копенгаген. Хоча, з іншого боку, враховуючи ціни, я можу зрозуміти, чому його обходять стороною.
Що ж цікавого можна побачити в столиці Данського королівства?
Найпопулярніше місце в Копенгагені — це, напевно, пам’ятник русалоньці:
Неподалік від нього знаходиться форт Kastellet, розташований на острові у вигляді п’ятикутника з бастіонами. Форт, до речі, досі діючий:
Прогулятися в Копенгагені по бухті Nyhavn з різнокольоровими будинками — святе діло:
Мармурова церква:
Палац Amalienborg — зимова резиденція данської королівської родини. Складається з 4-х схожих будівель, які оточують 8-кутну площу:
Англійська церква святого Альбана:
Церква святого Павла:
Державний музей мистецтв:
Замок Розенборг:
Міська рада на головній площі:
Кругла вежа:
Готель Scandic:
Пішохідна вулиця Strøget;
Палац Højbro:
Пам’ятник сірникам 😊:
Музей мистецтв Ny Carlsberg Glypotek:
Місцями спостерігається схожість з Гамбургом:
Просто залишу це тут 😸:
King’s New Square:
В центрі міста стоїть пам’ятник одному з найвідоміших данських письменників — Гансу Крістіану Андерсену:
Яке найвідоміше данське пиво? Tuborg? Добре, а ще? Ну звичайно ж Carlsberg! В Копенгагені навіть є музей Carlsberg, який зараз, нажаль, зачинений на реконструкцію і відчиниться лише через три роки. Ну що ж, буде чудова нагода повернутися в Копенгаген ще раз. А поки що ніхто не забороняє прогулятися територією комплексу:
Церква Спасіння із спіралеподібними сходами на вежі:
В центрі Копенгагена розташований парк Tivoli. Вдень там працює парк атракціонів, а вночі він перетворюється на щось нереально казкове:
Ørestad
Хочу особливо виділити район Ørestad. Це новий район з ультрасучасною архітектурою та практично ідеальним розташуванням. Звідси близько і до центру, і до аеропорту, і до Ересундського мосту, який з’єднує Данію із Швецією. Це місце, де сучасні архітектори втілюють в реальність різні архітектурні експерименти:
Там, до речі, знаходиться відомий студентський гуртожиток у вигляді круглого будинку, світлини якого свого часу обійшли весь інтернет:
Канали в студентському містечку:
А ще, як можна помітити на фото вище, в цьому районі майже усі станції метро надземні. Естакада, по якій їздять поїзди, побудована прямо над водним каналом. Одним словом, місто повне сюрпризів:
До речі, про метро. Копенгагенський метрополітен — найкращий із тих, що я бачив в Європі. Поїзди повністю автоматизовані і їздять без машиніста. На платформах є додаткові двері, які відчиняються одночасно з дверима поїзда. Все майже як в Дубаї. Але є декілька відмінностей:
- на станціях немає турнікетів, проте ніхто не намагається проїхатися “зайцем”, хоча контролери трапляються рідко;
- метро працює цілодобово, такого ще в жодній країні не бачив;
- в поїздах лише 3 вагона.
Вільне місто Християнія
Багато хто чув про це місце. Християнія — частково самоврядна анархістська комуна, що розташована в районі Christianshavn, так унікальний соціальний експеримент. Це “місто” виникло в 1971 році, коли група хіпі незаконно вселилася в покинуті казарми. Місцева влада Копенгагена неодноразово намагалася ліквідувати Християнію, головним чином через неприховану торгівлю марихуаною, але спроби виявилися безуспішними, після чого комуна отримала напівавтономний статус.
Мешканці Християнії проголошують своєю метою створення самоврядного товариства, в якому кожна особа відповідальна за благополучча усієї громади. Громада повинна бути економічно самодостатньою і бути непохитною в переконанні, що фізіологічного та фізичного руйнування можна уникнути.
В Християнії діють свої закони, зокрема: заборона на автомобілі та мотоцикли (допускається лише екологічний транспорт), заборона на вогнепальну зброю та заборона на важкі наркотики. Разом з тим вживання легких наркотиків не заборонено.
Уся Християнія розмальована в графіті:
Вулиця Pusher street, на якій торгують марихуаною. Фотографувати не можна, але я одне фото таки зробив:
Вид згори:
Один із входів у Християнію. Місцева влада Копенгагена декілька разів намагалася прибрати каміння на вході, але мешканці Християнії щоразу повертали його назад:
На зворотному боці надпис “You are now entering the EU” натякає на те, що далі вже курити траву не можна 😊:
Стрьомне місце, якщо чесно…
Але загалом, столиця Данського королівства залишила приємне враження. Тільки жити там я б напевно не хотів. По-перше, клімат надто прохолодний, по-друге — життя там дуже недешеве.
Фредеріксберг
В світі є немало міст, між якими кордону як такого практично немає і вони плавно переходять одне в одного, наприклад, Тель-Авів і Рамат-Ган в Ізраїлі, Джерсі-Сіті та Хобокен в США тощо. Але Копенгаген і Фредеріксберг — це просто унікальне явище:
Як бачите, Фредеріксберг є містом-анклавом, яке з усіх сторін оточене Копенгагеном. Колись ті райони Копенгагена, які оточують Фредеріксберг на заході, були його передмістями. В якийсь момент їх приєднали до Копенгагена і Фредеріксберг став повністю оточеним столицею. Але він не здається. І навіть не дивлячись на те, що Фредеріксберг більше схожий на один із районів Копенгагена (через нього навіть одна з ліній метро проходить), це на повному серйозі окреме місто з власним муніципалітетом:
У місті є великий парк Frederiksberg Have:
Фредеріксбергський палац:
Вежа місцевого зоопарку, яка віддалено нагадує Ейфелеву:
Хтось тут їздить на класичному авто, яке в наш час хіба що в музеї побачиш:
Більше у Фредеріксбергу за великим рахунком немає нічого цікавого.
