Ось і настав новий 2025 рік, з чим усіх вас ще раз вітаю! Як ви, можливо, пам’ятаєте, минулого року приблизно в цей час, тобто в другій половині січня, я їздив в тур по арабських країнах Перської затоки, який в мене був заздалегідь запланований. В цьому році в мене не було жодних планів на зиму, точніше — вони були, але їх довелося перенести через те, що я став жертвою бюрократії. Не буду вдаватися в подробиці, що і як, залишу це на вашу фантазію. Однак в мене спонтанно з’явилися інші плани — сервіс пошуку авіаквитків Kiwi.com надіслав мені варіанти дешевих квитків на найближчий час, і мені кинулася в очі цікава пропозиція — з Кракова в Осло лише за 370 злотих (~3700 грн) в обидва боки. Крім того, там був досить зручний час прибуття та відправлення — прибуття в суботу о 8:30, а назад — в неділю о 21:30, тобто два повних дні в розпорядженні. Недовго думаючи, я взяв ті квитки, бо ж гріх не скористатися такою халявою, тим більше, що я в Норвегії ще не був. А отже, шановні читачі, я з задоволенням оголошую сезон подорожей 2025-го року відкритим! ✈
З чим в нас зазвичай асоціюється Норвегія? Хтось скаже, що це північна країна із суворим кліматом, але я б не сказав, що він тут дійсно суворий — в кінці січня тут була плюсова температура і іноді можна було навіть з розстібнутою курткою ходити. Хоча коли я близько 9-ї ранку вийшов з аеропорту, мороз був ще той. До речі, назва країни в перекладі з норвезької означає “північний шлях”. Та й навіть англійська назва “Norway” є похідною від слів “north” (північ) та “way” (шлях).
Що ми ще знаємо про Норвегію? Комусь спаде на думку її природа, зокрема фіорди. Хтось, можливо, згадає музику цієї країни, зокрема гурт a-ha та норвезького скрипаля білоруського походження Олександра Рибака, який став переможцем Євробачення-2009. А історики швидше за все згадають про наше спільне історичне минуле, адже історія українсько-норвезьких відносин бере свій початок ще з часів Русі. Скандинавські народи в ті часи зіграли провідну роль у формуванні нашої державності, а князь Ярослав Мудрий навіть видав свою старшу доньку Єлизавету заміж за норвезького короля Гаральда III.
Тривалий час Норвегія була частиною дансько-норвезького державного союзу, співіснуючи з Данією в рамках єдиної держави, як свого часу Австрія та Угорщина. Через кілька століть вона вийшла з цього союзу і увійшла в аналогічний із Швецією. В 1905-му році і цей союз був розірваний, і Норвегія стала самостійною державою.
В міжвоєнні роки Норвегія в деякому сенсі повторила долю Нідерландів — вона також була нейтральною державою, але це не врятувало її від нацистської окупації, внаслідок чого королівська родина змушена була тікати до Лондона, де також знайшли притулок керівники інших окупованих нацистською Німеччиною європейських держав. Зрозумівши, що нейтралітет не працює, Норвегія через кілька років після закінчення Другої світової війни вступила до НАТО.
Не дивлячись на високий рівень життя, Норвегія не є членом Євросоюзу, хоча розглядала можливість приєднатися до нього. В країні двічі проводився референдум щодо вступу до Євросоюзу — в 1972-му та 1994-му, але в обидвох випадках більшість населення з невеликою перевагою (52-53%) висловлювалася проти. Але це не заважає Норвегії мати тісні зв’язки з Євросоюзом, і попри те, що вона не є його частиною, вона входить до Шенгенської зони.
Окрім власне материкової частини Норвегії та прилеглих до неї островів, до її складу також входить архіпелаг Шпіцберген, який є її найбільш північною територією, та безлюдний острів Буве, розташований в Атлантичному океані неподалік від Антарктиди. До речі, Шпіцберген є територією з особливим статусом і Шенгенська зона на нього не розповсюджується. Там діє безвізовий режим для громадян усіх без винятку держав, але є одне “але” — туди прямі рейси є лише з материкової Норвегії, тому громадянам тих країн, для яких в Шенгенській зоні діє візовий режим, візу в будь-якому разі доведеться оформлювати (хитрий хід, чи не так?).
Не менш хитру політику вони придумали і в плані надання українцям тимчасового захисту. В європейських країнах будь-який громадянин України, який прибув після 24 лютого 2022 року, має право отримати тимчасовий захист, який надає йому право на час війни легально перебувати та працювати в країні, яка його надала. Але уряд Норвегії вирішив надавати тимчасовий захист вибірково, залежно від регіону, з якого ви приїхали. Тобто якщо, наприклад, ви приїхали з Донецької області, не повинно бути проблем, а от якщо ви приїхали з області, яку норвезький уряд вважає безпечною — ви не зможете отримати тимчасовий захист в цій країні.
Валюта
Державною валютою в країні є норвезька крона, 1 крона = 3.8 грн. Формально крона поділяється на 100 оре, але починаючи з 2012-го року монети з номіналами в оре не випускаються.
Роумінг
Звертаю вашу увагу на те, що наші мобільні оператори не надають можливості користуватися в Норвегії роумінгом за домашніми тарифами, як це працює в більшості європейських країн. Як мінімум це стосується “Київстара” та Lifecell. На рахунок Vodafone не знаю, можливо у нього інші умови, але не факт. Тому перед поїздкою не забудьте поповнити рахунок на достатню суму грошей та вимкніть мобільний інтернет по прибуттю.
Осло
Перш ніж розпочати розповідь про Осло, розкажу вам, як дістатися до міста з аеропорту. Зверніть увагу, що норвезьку столицю обслуговують два аеропорти. Головні повітряні ворота столиці — це аеропорт Осло-Гардермуен, розташований відносно близько до міста. Від нього поїздом їхати до центра десь півгодини:
Але є один аеропорт — Саннефіорд-Торп, або Осло-Торп, як його ще називають. Другий варіант його назви, як на мене, не є вдалим, адже цей аеропорт знаходиться за 115 км на південь від Осло, неподалік від міста Саннефіорд. Від цього аеропорту до Осло також можна дістатися потягом, але дорога займе півтори години. Від аеропорту до залізничної станції ходять автобуси, але квиток на поїзд потрібно придбати ще в аеропорту (на виході є автомат). Безпосередньо поруч з аеропортом також є невелика автобусна станція, тобто можна й на автобусі доїхати до столиці, але в цьому разі їхати доведеться десь дві години, якщо не більше:
Я прилетів саме в Саннефіорд-Торп, і тут у мене відбувся перший шок. Перед виходом з термінала підходжу, значить, до того автомату з продажу квитків на потяг до Осло, і він мені показує ціну майже 350 крон, тобто приблизно 1300 грн в переводі на наші гроші. Але що робити, варіантів не так багато. Уявіть собі ситуацію: з одного боку я придбав авіаквитки до Осло туди й назад за сміхотворною ціною, а тут не встиг вийти з аеропорту, і вже довелося витратити третину тієї ціни за квиток на потяг в один бік, щоб доїхати до міста. І от дивлюсь я на ту ціну і думаю: “люди добрі, куди я попав?” 😊. Оскільки я далеко не вперше в Скандинавії, я, звичайно, розумів, що такої халяви, як, наприклад, в Албанії чи Болгарії, там не буде, в Скандинавії всюди, м’яко кажучи, недешево. Але до того, що Норвегія виявиться аж настільки дорогою, я був явно не готовий.
Вважається, що Осло заснував король Гаральд III, той самий, що одружився зі старшою донькою Ярослава Мудрого. В середині 17-го століття в місті трапилася велика пожежа, яка знищила його вщент. Король Данії та Норвегії (на той час це була єдина держава) Кристіан IV вирішив не відновлювати місто, а збудувати поруч з ним нове та переселити до нього усіх мешканців колишнього Осло. Нове місто отримало назву Кристіанія, на честь короля. Місто з часом розросталося і згодом знову зайняло територію, де раніше розташовувалося знищене пожежами Осло. Не дивлячись на те, що король заборонив заселяти ту територію, його заборона по факту не працювала — не кожен міг собі дозволити життя в центральних районах Кристіанії. Отже, не дивлячись на те, що Кристіанія позиціонувалася як нове місто, по суті це було відроджене Осло, і в 1924 році, коли Норвегія вже майже 20 років була незалежною державою, місту повернули історичну назву.
З чого ж почати власне фотозвіт? Навіть не знаю, в Осло багато районів, які можуть зацікавити. Почну з Залізничної площі. В той день на ній місцеві курди організували якийсь мітинг:
До речі, в Норвегії надзвичайно багато вихідців з Азії та Африки, особливо з мусульманських країн. Наразі іслам є другою за кількістю послідовників релігією Норвегії, хоча згідно зі статистикою, його сповідують лише 2% населення країни.
Візитівкою Залізничної площі є скульптура тигра:
Також на площі можна побачити ось таку вежу в стилі hi-tech. Думав, що там наверху є оглядовий майданчик для туристів, але наверху нікого не було і я не бачив, щоб хтось по сходах йшов. Так і не зрозумів її призначення, але судячи з надпису “Ruter#”, вона має якесь відношення до місцевої транспортної компанії:
До речі, якщо плануєте в Осло часто користуватися громадським транспортом, раджу встановити мобільний додаток Ruter. В ньому можна купувати квитки на автобус, трамвай та метро (усі ці види транспорту тут керуються компанією “Ruter#”). Квиток коштує 44 крони (~167 грн) і є дійсним протягом години з моменту придбання. Цікаво, що в метро в Осло немає турнікетів, на виході до поїздів є лише невеликий пристрій для валідації паперових квитків. І коли я вперше скористався метро, я спочатку не зрозумів, де і як придбати квиток (про мобільний додаток “Ruter” я дізнався трохи пізніше). В кінцевому підсумку я вирішив кілька зупинок проїхатися “зайцем” 😊. Думаю собі, що якщо в поїзді буде контролер і він захоче перевірити мій квиток, я скажу, що я турист, що я тут вперше і ще не розібрався, що і як, але контролерів там не було. Я їх тут взагалі жодного разу не бачив в громадському транспорті. Але, як я дізнався дещо згодом, громадяни України в Осло можуть безкоштовно користуватися громадським транспортом. А отже, моя совість чиста 😊.
Але повернемося до Залізничної площі. Поруч із нею розташовано кілька цікавих готелів, зокрема Amerikalinjen:
Через дорогу від площі — готель Scandic:
Ліворуч від цього готелю починається вулиця Карла Юхана — головна пішохідна вулиця Осло, яка проходить через весь центр міста, з’єднуючи Залізничну площу з королівським палацом. Саме на цій вулиці сконцентровано найбільше старовинної архітектури:
Однією з візитівок цієї вулиці є кафедральний собор:
На площі перед собором стоїть пам’ятник королю Данії та Норвегії Кристіану IV:
В кутку площі — курячий фонтан:
Йдемо далі вулицею Карла Юхана:
І ось ми дійшли до будівлі норвезького парламенту:
Через дорогу від парламенту — Grand Hotel:
Готель Karl Johan:
Вдалині вже видніється королівський палац, і ми до нього обов’язково дійдемо, але трохи згодом:
Трохи далі по курсу — Національний театр. А на площі перед театром суцільний сракопад 😊:
Ось так виглядає театр збоку:
Поруч з театром стоїть пам’ятник Людвігу Гольбергу — норвезько-данському письменнику та засновнику національного данського театру:
Ближче до вулиці встановлено пам’ятник Гуннару Сенстебю — учаснику норвезького руху опору часів Другої світової війни:
Якщо від площі перед театром повернути ліворуч (головне — не впасти через сракопад 😁), ми вийдемо до будівлі міськради, яка відома тим, що тут вручають Нобелівську премію миру:
Ось так вона виглядає з протилежного боку:
З протилежного боку перед міськрадою можна побачити багато скульптур з голими жінками. Та й не лише тут, їх по всьому місту досить багато, тому ви в даному фотозвіті ще не раз їх побачите. Я от тільки не зміг зрозуміти, з чим це пов’язано, тому якщо хтось щось знає про це — напишіть, будь ласка, в коментарі:
Але повернімося знову до вулиці Карла Юхана. Через дорогу навпроти Національного театру — Університетська площа:
А ось і нарешті королівський палац (і тут також не обійшлося без сракопаду 😁):
Цікавий палацовий комплекс на вулиці Victoria Terasse:
Концертний зал:
Технічна школа (зверніть увагу — на деяких історичних будівлях, в тому числі й на цій, досі можна зустріти попередню назву Осло — Кристіанія):
Radisson Blu Plaza Hotel — найвища будівля в Осло (37 поверхів):
Неподалік від нього — 26-поверховий Posthuset, друга найвища будівля в Осло:
Головний поштамт:
Площа Youngstorget, де взимку можна легко послизнутися через сракопад 😁:
Англіканська церква святого Едмунда:
Норвежці люблять мурали:
Церква Святої Трійці:
Шведська церква святої Маргарити:
Вулиця Fredensborgveien з дерев’яними будинками:
Вулиця Damstredet є відгалуженням від Fredensborgveien і веде на пагорб. Вздовж неї розташовані історичні будинки, також переважно дерев’яні:
Але взимку тут потрібно бути дуже обережним, тому що… ну ви зрозуміли 😁:
Ріка Акерсельва:
Церква святого Якова:
Міст Ankerbrua зі скульптурами:
Я казав, що ви ще не раз побачите тут скульптури голих жінок? Ось вам на мосту ще одна, яка намагається осідлати ведмедя:
На захід від центра міста знаходиться район Frogner, де розташовано більшість іноземних посольств:
Перехрестя вулиць Drammensveien та Leiv Ericssons 8 березня 2022 року назвали Українською площею:
І знаєте, чому саме це перехрестя так назвали? Тому що там знаходиться посольство держави-агресора. А щоб ще більше роздраконити московитів, на балконах будинку через дорогу навпроти розвішали українські прапори:
Та й не лише там. Ось, наприклад, одна з будівель на території посольства Великої Британії, яке розташоване неподалік:
А ось норвезька академія наук:
Українські прапори тут не так часто можна побачити, як в деяких інших країнах Європи, але все ж вони є. А поляки на знак солідарності з нами на паркані свого посольства ось такий мурал намалювали:
Норвезький національний музей, розташований на півострові Bygdøy:
А тепер пройдемося трохи районами, розташованими вздовж узбережжя. Один з них розташований неподалік від центру і має назву Акер-Брюгге:
Колись тут була промзона, а сьогодні це квартал з каналами та сучасною архітектурою в стилі hi-tech:
І тут також не обійшлося без голих бабів 😊:
Пройдемось набережною Акер-Брюгге. Скульптура пелікана:
А поруч з пеліканом обов’язково повинні засмагати голі баби 😊:
Годинникова вежа Акер-Брюгге:
Пам’ятник норвезькому руху опору часів Другої світової:
Звідси добре видно форт Акерсхус:
Нобелівський центр миру:
Пам’ятник Рузвельту неподалік від форту Акерсхус:
Так виглядає набережна та міськрада з Акерсхуса:
Всередині форту:
Будівля посередині — йоперний театр 😊:
Музей Мунка:
Це ми вже підійшли до іншої частини набережної, де розташований район Бйорвіка:
Окрім театру та музею цей район також відомий комплексом сучасних будівель Barcode Project:
Житловий комплекс з каналами та сучасними будинками:
А ось іще один:
А ось так виглядає музей Мунка та Barcode Project здалеку:
Єпископський міст:
Скульптура “Мама” перед музеєм Мунка:
Скульптура зі скла на воді:
Північніше залізничного вокзалу розташований іммігрантський район Гренландія:
Його візитівкою є Гренландська лютеранська церква:
Іще одна лютеранська церква:
Оскільки в цьому районі проживає багато мігрантів з мусульманських країн, тут можна також зустріти мечеті:
А ось іще одна мечеть, вбудована між будинками. І зверніть увагу, як це все виглядає — зліва будинок, який нагадує нашу соціалістичну архітектуру, справа щось схоже на стару Європу, і тут між ними мечеть в персидському стилі. Одним словом, на одній лише цій вулиці змішалися абсолютно несумісні речі:
Є тут також і дерев’яні будинки:
Скульптура водолазів:
Тут також протікає Акерсельва:
В цьому районі багато арабських (і не тільки) ресторанів:
Вулиця Smalgangen:
Скульптура “Кулак і троянда”:
До речі, через велику кількість вихідців з мусульманських країн антиєврейські настрої в Норвегії просто зашкалюють. Подібні надписи, як на цій світлині, тут буквально всюди. Іноді, гуляючи вулицями міста, в мене складалось враження, ніби я приймаю участь у зйомках якогось фільму про Німеччину 30-х років:
Взагалі, об’єктивно кажучи, цією антиізраїльською істерією наразі страждає практично вся Європа (хоч і в дещо меншій мірі, ніж Норвегія), при чому її розносять не лише вихідці з мусульманських країн, а й навіть самі європейці. І хоч я не є ані громадянином Ізраїлю, ані етнічним євреєм, мене це відверто вкурвлює, тому що я не розумію, як можна мати таке роздвоєння особистості — з одного боку в російсько-українській війні європейці підтримують нас, розуміючи, що саме ми є жертвами агресії (дякуємо їм за це!), але при цьому чомусь Ізраїль (який так само є жертвою) для них є ледве не абсолютним злом. І де тут логіка?
Хочеться європейцям з цього приводу сказати одне — схаменіться, поки не пізно! Невже історія нічому не вчить? Ми ж через це вже проходили. А вихідцям з мусульманських країн, що проживають в Європі, хочу сказати наступне — чому б вам не тримати свою ненависть при собі? Якщо ви так фанатично любите своїх палестинських “братів”, то переїжджайте до них у сектор Газа і там захищайте їхні ідеали, а не займайтесь вандалізмом в Європі, яка вас до себе впустила і дала можливість жити як білим людям!
Перепрошую за емоційний ліричний відступ, але наболіло! Гаразд, йдемо далі.
Скажу ще кілька слів про бухло справжніх вікінгів 😊🍺. В Україні п’ють горілку, в балканських країнах — ракію, а в Норвегії п’ють аквавіт — національний алкогольний напій на основі спирту з картоплі та деяких спецій:
До речі, в Норвегії діють певні обмеження на продаж алкогольної продукції, схожі на ті, що діють в Фінляндії. По-перше, алкоголь тут дорогий (це, в принципі, не дивно, бо тут все дороге 😁). По-друге, він продається виключно в магазинах мережі Vinmonopolet, яка володіє монополією на продаж спиртних напоїв. У звичайному супермаркеті ви зможете купити хіба що тільки пиво або сидр, і то лише до 20:00. По-третє, у вихідні та святкові дні алкоголь не продається взагалі.
Драммен
Місто Драммен розташоване на відстані 40 км від Осло, від столиці сюди поїздом їхати приблизно 30 хвилин. Це шосте найбільше місто в Норвегії з населенням 105 тисяч мешканців.
Коли я їхав з аеропорту до Осло, я проїжджав через Драммен і мені це місто здалося цікавим, тому я вирішив, що якщо буду мати час, то на другий день туди поїду. І наступного дня незадовго до від’їзду до аеропорту я туди таки поїхав. Нагадаю, що до Кракова я вилітав з того аеропорту, що розташований відносно близько до Осло, до нього можна без проблем доїхати на поїзді навіть з Драммена. Єдине що — я приїхав в Драммен коли вже було темно, в Норвегії взимку починає темнішати десь в 16:15 і темнішає досить швидко, тому заздалегідь перепрошую, що світлини цього міста зроблені виключно в нічний час, але з огляду на вищезазначене інших я вам показати не можу.
Драммен розкинувся по обидва береги ріки Драмменсельва та з обидвох боків оточений пагорбами:
Основні пам’ятки розташовані на північному березі. Ось він виглядає з південного:
В місті знаходиться пивоварня Aass Bryggeri:
Міст Іпсілон:
Будинки на площі Bragernes Torg:
Загальний вигляд площі:
Через дорогу можна побачити дві схожі пряникові будівлі:
Зліва — пожежна частина:
А справа — міська рада:
І на задньому плані церква:
Взагалі, Драммен — це та ще провінція в порівнянні з Осло, за межами центральної площі тут не так багато цікавої архітектури, але все ж таки вона є:
На фоні інших скандинавських країн Норвегія нічим особливо не виділяється, якщо не враховувати значно більший відсоток мігрантів з Азії та Африки і багаточисельні скульптури голих бабів 😊. На даний час я відвідав майже всі скандинавські країни, окрім Ісландії, і можу сказати, що відмінності між ними не такі вже й суттєві, загалом Скандинавія уся приблизно однакова. Чи означає це, що в Норвегії немає нічого цікавого і вона взагалі не варта уваги? Абсолютно ні! Не зрозумійте неправильно, я в жодному разі не хочу нікого ні від чого відмовляти. Просто для мене, як для людини, яка об’їздила десь 70% європейських країн, вже не так легко знайти в Європі щось таке, що справить не мене сильне враження. Але якщо ваша географія відвіданих країн є більш скромною, ви можете усе це інакше сприймати.
Однак, як би парадоксально це не звучало, в мене є плани відвідати Норвегію ще раз, побувавши в тій її частині, де туристи нечасто бувають. А яку саме локацію я маю на увазі — я вам поки що не скажу. Прийде час — самі про все дізнаєтесь 😉.