Після Бахрейну ми направилися в Катар. Цю країну, думаю, вам представляти особливо не треба, Катар в останні роки настільки голосно заявляє про себе на весь світ, що про нього не чув хіба що лише глухий. Не останню роль в цьому, звичайно, зіграв чемпіонат світу з футболу, який проходив тут в 2022 році, а також авіакомпанія Qatar Airways, яка вважається однією з найкращих в світі. Ще якихось 20 років тому більшість населення нашої планети взагалі не мали жодного уявлення про цю країну, а сьогодні вона активно розвивається швидкими темпами і навіть починає ставити під сумнів неформальне лідерство ОАЕ в плані туристичної привабливості серед країн Перської затоки.
Взагалі, Катар — досить-таки неоднозначна держава. З одного боку він намагається створити собі позитивний імідж на міжнародній арені, а з іншого — його неодноразово звинувачували у підтримці терористичних організацій та втручанні у внутрішні справи інших арабських країн. На фоні цього в Катару у 2017 році серйозно зіпсувалися відносини з іншими сусідами по регіону, зокрема з Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном та Єгиптом, які розірвали з ним дипломатичні відносини та припинили з ним будь-яке транспортне сполучення, оголосивши йому бойкот. Але в останні роки відносини між цими країнами та Катаром почали поступово нормалізуватися, і на щастя, минулого року Бахрейн відновив з ним пряме авіасполучення, інакше довелося б летіти в Катар з пересадкою через треті країни.
Ми летіли прямим рейсом від Qatar Airways і це був мій перший політ цією авіакомпанією. Крім того, це був найкоротший переліт у моєму житті, який становив лише 25 хвилин. Водночас цей переліт виявився найдорожчим з усіх у моїй подорожі Перською затокою, і справа не в тому, що це був рейс від Qatar Airways. Як стало відомо постфактум, на маршрут Бахрейн — Катар немає великого попиту, ми летіли в напівпорожньому літаку. У 2011 році планувалося почати будівництво автомобільного та залізничного мосту між цими двома країнами. Цей міст повинен був стати найдовшим у світі. Однак роботи з його будівництва були відкладені на невизначений термін, тому що Катар і тоді примудрився вляпатися в лайно міжнародний скандал. Як виявилося, він був причетним до фінансування шиїтських протестів в Бахрейні під час “арабської весни”. Саудівська Аравія після того, як це стало відомо, взагалі погрожувала перекопати кордон з Катаром, щоб “відірвати” його від материка, перетворивши на острів. Ніхто цього робити, звичайно, не став, але й міст між Бахрейном і Катаром досі не почали будувати. От і доводиться авіакомпанії Qatar Airways ганяти між цими країнами напівпорожні літаки, продаючи на них квитки за завищеною ціною.
Пригоди на шляху до Катару в нас почалися ще на етапі реєстрації на рейс в бахрейнському аеропорту. Чоловік за стійкою реєстрації стверджував, що нам потрібно мати бронювання готелю, оформленому на сайті Discover Qatar, щоб отримати візу по прибуттю. Бронювання готелю в нас було, але не від Discover Qatar, а від Booking.com. Не дивлячись на це, нас таки зареєстрували на рейс і ми пішли поснідати перед вильотом. Але тут я вирішив поритися в інтернеті щодо Discover Qatar і на кількох сайтах знайшов інформацію, що громадянам України дійсно потрібно мати бронювання від цієї компанії. Водночас на сайті Visit Qatar сказано, що достатньо лише мати зворотний квиток (або квиток до будь-якої іншої країни) та щоб паспорт був дійсний як мінімум три місяці після в’їзду до країни, а про бронювання готелю взагалі ні слова. І от ми сидимо і думаємо: що нам робити? Чи то забронювати ще один готель через Discover Qatar? Чи то намагатися якось розв’язати питання на місці? А чи підуть нам там назустріч у разі чого? А чи не депортують нас? В кінцевому підсумку ми вирішили не бігти попереду паровоза, а спокійно прилетіти в Доху і там у разі чого вже на місці вирішувати проблеми в міру їх надходження, і як потім виявилося, правильно зробили. Що було далі? Прилітаємо, значить, ми в Доху, ідемо на прикордонний контроль, і тут прикордонниця в нас питає: “а де ваші візи?”. Ми кажемо, що нам не потрібна віза. Вона питає: “хто вам таке сказав?”. Показуємо їй інформацію з сайту Visit Qatar, показуємо їй навіть бронювання готелю, і вона, подивившись на це, каже нам підійти до представника компанії Discover Qatar, щоб нам там завірили бронювання готелю. Ідемо ми туди, даємо наші паспорти та бронювання готелю, пояснюємо ситуацію, а нам там кажуть, що громадянам України для відвідування Катару від компанії Discover Qatar нічого не потрібно. Що ж, це вже хороша новина. Залишилося лише переконати в цьому прикордонників 😊. Насправді донедавна українцям дійсно потрібно було мати при собі бронювання готелю, оформлене саме на сайті Discover Qatar, але цю вимогу скасували не так давно, а тому прикордонники можуть бути не в курсі. Ідемо, значить, ми знову на прикордонний контроль, тепер вже в інше віконце. Там прикордонниця особливо нічого не питала, просто взяла паспорт, щось ввела в комп’ютер, вклеїла в паспорт невеликий папірець зі штрих-кодом та терміном дії (це, по ходу, і є там сама віза по прибуттю), поставила штамп і все. Нас впустили до Катару, дарма лише нервували.
Алкоголь
Одне з головних питань, яке турбує наших мандрівників, які подорожують до мусульманських країн — як там з алкоголем. Пам’ятаю, перед чемпіонатом світу з футболу у 2022-му багато хто був розчарований заявою представників катарської влади, що на стадіонах не будуть продавати пиво, після чого в ОАЕ показали на фасаді найвищого в світі хмарочоса Бурж-Халіфа зображення з пляшкою пива та надписом: “В нас є те, що вам потрібно” 😊. Мене тоді це дещо здивувало, оскільки в ОАЕ заборонено публічно рекламувати алкогольні напої, але заради того, щоб зайвий раз потролити Катар, в Еміратах ще й не на таке підуть 😀.
Насправді законодавство щодо алкоголю тут не надто відрізняється від еміратського. Тобто в барах та клубах — жодних обмежень, а от щоб придбати в алкогольному магазині, потрібно мати спеціальний дозвіл (ліцензію), який видається лише немусульманам. Але є кілька нюансів:
- в Катар не можна приїжджати зі своїм алкоголем (в той час, як в ОАЕ можна ввозити 4 літри);
- на вході в бари та клуби в усіх перевіряють документи. Я, правда, не знаю, з якою метою це робиться. Думав, це для того, щоб не пускати в такі заклади катарців та мешканців інших мусульманських країн, але причина швидше за все не в цьому, оскільки я в барах бачив немало людей, чия зовнішність аж ніяк не є типовою для НЕмусульман, і вони там бухали стільки, що будь здоровий 😊.
Валюта
Офіційною валютою Катару є катарський ріал, який поділяється на 100 дирхамів. Так, саме на 100, а не на 1000, як в Кувейті та Бахрейні. Та й катарський ріал не настільки дорогий, як кувейтський або бахрейнський динар, 1 ріал приблизно дорівнює 10.4 грн (курс приблизно такий самий, як в еміратського дирхама).
Роумінг
На відміну від Кувейту та Бахрейну, роумінг в цій країні працює без жодних обмежень. Ну як мінімум в “Київстара” та Lifecell. Не знаю на рахунок Vodafone, оскільки не користуюся цим оператором, але думаю, з ним також немає бути проблем.
Розетки
Як і в Кувейті з Бахрейном, в Катарі також використовується британський тип розеток. В 5-зіркових готелях швидше за все будуть універсальні розетки для будь-якого типу вилок (в усякому разі в нас так було), але на всякий випадок адаптер бажано мати.
Ми почали досліджувати Катар не з Дохи, а з її передмістя, а саме — з міста Лусаїл. А отже я почну даний фотозвіт також з нього.
Лусаїл
Лусаїл — друге (за іншими даними — третє) найбільше місто Катару після Дохи, розташоване на північ від неї:
Місто розташоване впритул до Дохи, плавно переходячи в неї, сюди навіть доходить одна з ліній метро. Окрім цього в Лусаїлі також існує такий нетиповий для країн даного регіону вид транспорту як трамвай, при чому частина трамвайних станцій — підземні.
Лусаїл разом з Дохою та Ар-Райяном утворюють велику агломерацію. Абсолютна більшість населення Катару проживає саме тут — в Досі та її передмістях.
Але повернемося безпосередньо до Лусаїла. Це досить молоде місто, яке було засноване лише у 2006 році. Його назва походить від “al Wassail” — місцевої назви однієї з рослин, яка тут цвіте і зображена на гербі міста:
Лусаїл — дуже спортивне місто. Саме на його стадіоні проходила фінальна гра чемпіонату світу з футболу у 2022 році. А на північній околиці міста розташована траса Формули-1, на якій, починаючи з 2021 року, проводиться Гран-прі Катару.
Місто активно будується і розвивається. Минулого року тут побудували найвищі в Катарі хмарочоси — Lusail Plaza Towers. Це комплекс із чотирьох будівель, дві з яких мають 50 поверхів, а дві інших — 75. Ось так їх видно з висоти польоту (справа):
А це вид здалеку вже безпосередньо в місті:
У 2022 році в Лусаїлі відкрили величезний торговий центр Place Vendôme, названий на честь Вандомської площі в Парижі. Це величезний палац, побудований за мотивами французької архітектури, але з арабським розмахом (на жаль, через великі розміри та багатогранність передати усю його велич на фото неможливо):
Візитівкою Лусаїла є хмарочос Crescent Tower, або Katara Tower, побудований у формі півмісяця:
Крім нього є ще немало цікавих, зокрема Rosewood Doha (чому в їх назві присутнє слово “Doha”, якщо це все ще Лусаїл?):
Al Marina Twin Towers — різнокольорові будівлі-близнюки у вигляді нерівно поставлених один на одного блоків:
Manarat Tower (справа):
Та багато інших:
Мечеть Lusail Marina, або Al Mana:
Коротке знайомство з Лусаїлом можна вважати успішним, їдемо назад в Доху.
Доха
Доха — столиця та найбільше місто Катару. Колись це було невелике село, мешканці якого займалися переважно пошуком перлин. Але завдяки великим запасам нафти та газу за кілька десятків років Доха з невеликого поселення перетворилася на велике сучасне високорозвинене місто, яке приваблює туристів не менше, ніж Дубай.
Доха — це не лише сучасні хмарочоси, місто дуже різнопланове. Хмарочоси ми, звісно, також не обійдемо увагою, без цього ніяк, тим більше, що тут знайдеться багато цікавих, але про все по черзі.
В Досі є немало музеїв. Ось, наприклад, музей ісламського мистецтва:
Національний музей Катару:
Flag Plaza — невеликий сквер біля узбережжя, на якому розвішані прапори усіх країн:
Цікавий фонтан:
Пам’ятник перлині:
Причал неподалік від цього пам’ятника:
Звідси починається дорога на невеликий штучний острів, який є чудовою локацією для огляду протилежного берега затоки:
На острові є ось така білокам’яна мечеть:
Також тут є ресторани та невеликий сквер:
Але сюди в основному приходять для того, щоб подивитися на хмарочоси на протилежному березі затоки:
Знайдіть кота 😸:
На відміну від Дубаю, де хмарочоси можна побачити в різних частинах міста, в Досі вони сконцентровані в одному районі. Крім того, якщо в Дубаї вони розташовані переважно вздовж вулиці Шейха Заїда, то в Досі вони побудовані досить густо.
Про хмарочоси ми ще поговоримо більш детально дещо згодом, а поки що ознайомимося з іншими пам’ятками Дохи.
Культурний центр Абдули бін Заїда аль-Махмуда:
Ринок Souk Waqif, або Соколиний ринок — серце старого міста:
До речі, зверніть увагу на цю вежу — так виглядали мінарети в старих катарських мечетях. Дещо банально, але хоча б мають свій стиль:
Чоловіки в національному одязі танцюють якийсь народний танець:
Перед ринком — величезна площа:
Поруч із ринком є кілька будинків з натяком на грецьку архітектуру:
Будівля з арабським надписом навпроти ринку — національний архів:
Зліва від нього — фортеця Аль-Кут:
Неподалік звідти в цьому будинку є rooftop-бар Infinity Rooftop Lounge:
Я наполегливо раджу зайти туди, тим більше, що для того, щоб просто подивитися панорамні види звідти та пофотографувати, вам зовсім не обов’язково щось замовляти там:
Велика мечеть:
Годинникова вежа:
А за нею — палац еміра:
Що ще є цікавого у старому місті? Мечеть Кассіма бін Мухаммада аль-Тані:
Театр Абдул-азіза Нассера:
Трохи далі можна побачити арку у формі двох мечів, які торкаються один одного:
Магазини виробів із золота:
А зараз перемістимось до західного узбережжя затоки (West Bay):
А там знаходиться що? Правильно, хмарочоси:
Один з найвідоміших хмарочосів Дохи — Tornado Tower:
Ще один досить відомий — Doha Tower, побудований в стилі катарських мінаретів:
Інші хмарочоси:
Набережна поруч із хмарочосами:
На набережній можна побачити пам’ятник арабському чайнику, який можна побачити на монетах ОАЕ:
А також — антикорупційну нагороду у вигляді руки, яка нічого не крала 😊, якою нагородили шейха Таміма бін Хамада аль-Тані:
Хмарочоси вночі (до речі, зверніть увагу на інсталяції у вигляді м’ячів вздовж дороги — в Катарі проходить чемпіонат Азії з футболу):
А у цьому хмарочосі (найвищий справа) є rooftop-бар:
Ось так з нього видна хмарочоси:
Ліхтарі на набережному шосе виконані у вигляді пальмових гілок:
Як я писав вище, хмарочоси в Досі сконцентровані в одному районі, але з кожного правила є винятки. Один досить цікавий знаходиться на західній околиці Дохи, неподалік від сусіднього з нею міста Ар-Райян. Це Aspire Tower, також відомий як The Torch, побудований у формі смолоскипа. Він став одним із символів Азіатських ігор 2006, які проходили в Досі, на його вершині горів олімпійський вогонь. На даний час це найвищий хмарочос міста:
Поруч з ним знаходиться стадіон Халіфа:
А поруч із стадіоном можна побачити дуже нестандартну мечеть:
Вуличні ліхтарі в цьому районі виконані у формі шлагбаумів:
На півночі Дохи є цікавий комплекс Katara Cultural Village, який складається з амфітеатру, кінотеатру, конференц-залу, ресторанів, пляжу та багато чого іншого. Будівлі цього комплексу відображають культурну та архітектурну спадщину Катару:
Однак на площі, розташованій перед комплексом, не обійшлося й без закосу під Європу (нічого не маю проти європейської архітектури, але яке вона має відношення до культурної спадщини Катару?):
Трохи північніше від Katara Cultural Village є група штучних островів, що називаються The Pearl Qatar:
Там знаходяться переважно житлові комплекси, готелі, торгові центри та пляжі. Ось так The Pearl Qatar виглядає з висоти польоту:
В’їзд до The Pearl Qatar прикрашають ось такі будівлі-близнюки:
І ось такий міст:
Найбільший інтерес на цих островах представляє квартал Qanat Quartier, стилізований під Венецію:
Навіть копію мосту Ріалто збудували (Qanat Quartier явно хоче відібрати в дубайського комплексу Madinat Jumeirah неофіційне звання “Аравійська Венеція” 😊):
Якийсь крутий готель на окремому острові, з’єднаному з основним островом дорогою:
Острів, на якому побудований цей готель, майже повністю оточений головним островом (верхнє коло на карті з червоною позначкою):
Вздовж нижнього великого кола побудовані ось такі будинки:
Готель Medina Centrale, побудований між лівим та правим колом:
А от праве нижнє коло (“Viva Bahriya” на карті вище), здається, стилізоване під Оболонь 😀:
Хмарочоси Zig Zag Towers на виїзді з The Pearl Qatar:
Парк Al Bidda:
Ще трохи архітектури Дохи (прямо в риму вийшло 😀):
Народ вночі розслабляється в парках:
Пам’ятник, встановлений на честь Азіатських ігор 2006:
Ще хочу сказати кілька слів про метро Дохи. Метрополітен тут побудований у 2019 році і наразі складається з трьох ліній, планують побудувати ще четверту. Основна лінія (червона) тягнеться від аеропорту аж до сусіднього міста Лусаїл, про що я вже вище писав. Так само як і в дубайському метро, поїзди тут ходять в автоматизованому режимі (без машиніста), але на відміну від Дубаю, в Досі метрополітен переважно підземний. Ніби як є також кілька наземних станцій, але я таких не бачив.
Як і в дубайському метро, тут є вагони різних класів — Gold (підвищеного комфорту), Family (для сімейних пар та жінок, які не хочуть їхати в одному вагоні з незнайомими чоловіками) та Standard (загального призначення). Ніколи не бачив, щоб тут ходили контролери, але я все ж не раджу ризикувати, намагаючись проїхати у вагоні золотого класу із звичайним квитком.
Разовий проїзд коштує 2 ріали у стандартному та сімейному вагонах та 10 ріалів у вагоні золотого класу. Можна також придбати денний квиток на необмежену кількість поїздок за 6 ріалів. Квиток також буде дійсним для проїзду в трамваї в місті Лусаїл.
У метрополітену Дохи є також мережа автобусних маршрутів, які безкоштовно возять до станцій метро з тих районів, де метро немає. Уявляєте, як все продумано?
Станції метро тут виглядають приблизно однаково:
А ось так вони виглядають всередині:
І навіть в поїздах зустрічається футбольна тематика:
В готельних номерах на стелі є стрілки, які вказують, де знаходиться Мекка, тобто куди повертатися під час молитви. Таке ж саме бачив в Кувейті та Бахрейні:
В шухляду навіть Коран з килимом для молитви кладуть:
Катар мені сподобався значно більше, ніж Кувейт і Бахрейн. А якщо порівнювати його з розкрученими ОАЕ, де я був у 2019-му, то мені навіть важко сказати, що крутіше. Ці дві країни знаходяться десь приблизно на одному рівні, але здається, ще трохи, і Катар ось-ось вирветься вперед.
Якщо в ОАЕ всюди дуже чисто (окрім хіба що Фуджейри), то в Катарі все просто ідеально вилизано. А громадський транспорт тут розвинений навіть краще. Тут якщо за щось беруться, то завжди роблять це якісно. Якби мені до подорожі хтось показав фото усіх тих стилізованих під Європу палаців, я б ні за що не здогадався, що вони в Катарі знаходяться. В арабських країнах архітектори не надто люблять орієнтуватися на європейський стиль, але не в Катарі.
Ну що, я достатньо розповів і показав, щоб переконати вас в тому, що сюди варто хоч раз поїхати?
