Продовжуємо знайомитися з містами Болгарії, на черзі — Шумен. Шумен є десятим найбільшим містом Болгарії з населенням 82 тисячі жителів. Це адміністративний центр Шуменської області, розташованої на північному сході країни. У місті розташований великий пивний завод, який є частиною Carlsberg Group, і на якому виготовляють пиво “Шуменско”.
Шумен підтримує побратимські стосунки з Херсоном, один із житлових комплексів названий на честь цього українського міста:
Ми розпочали знайомство з Шуменом з пам’ятника засновникам болгарської держави, розташованого на одному із пагорбів, що височіють над містом. Його ще називають пам’ятником 1300-літтю Болгарії. Коли на нього дивишся знизу, він не виглядає цікаво — здається, що це просто велика груда каміння. Але варто піднятися і зайти всередину — відкривається зовсім інша картина:
Звідси відкривається панорама міста:
В Шумені побудована найбільша в Болгарії мечеть, яка називається Томбул (12% населення міста є етнічними турками). Немусульманам дозволено її відвідувати в якості туристів (вхід — 4 лева), жінкам голову покривати не обов’язково:
Внутрішній двір мечеті:
А ось так вона виглядає всередині:
Навпроти мечеті — старий будинок, який дуже потребує реставрації. Верхня частина трохи нагадує поліцейську фуражку:
Старий ринок:
Євангелістська методистська церква:
4-зірковий готель “Шумен”, побудований ще в комуністичні часи, але це далеко не найгірший варіант комуністичної архітектури:
Мусульманська релігійна школа:
В невеликому сквері стоїть пам’ятник Панайоту Волову — уродженцю Шумена, який був організатором та лідером квітневого повстання проти турків у 1876-му році (був вбитий в травні того ж року, йому було лише 26):
Це, до речі, не єдиний пам’ятник Волову в Шумені, на центральній пішохідній вулиці є ще один, але про це дещо згодом.
На вулиці Царя Освободителя знаходиться будинок Бучевинова, який після звільнення Болгарії від Османської імперії в 1878-му році використовувався в якості будівлі міської ради. Колись в цьому будинку жив багатий купець Димитр Фесчієв, який був власником магазину одягу з Європи. Після смерті Фесчієва будинок успадкував його зять — майор Бучевинов:
Ще цікаві будинки на цій вулиці:
Читалиште імені Добрі Войнікова (нижче розповім, хто це такий):
Площа звільнення:
Візитівка цієї площі — недобудована вежа:
На верхній частині площі розвішані прапори країн Євросоюзу:
Районне відділення поліції:
Будівля районного суду:
Будинок офіцерів:
Десь тут площа звільнення переходить у бульвар Слов’янський:
А ось іще один пам’ятник Панайоту Волову:
Пам’ятник угорському національному герою Лайошу Кошуту (я, правда, не знаю, яке він має відношення до Болгарії):
Пам’ятник Добрі Войнікову — засновнику болгарського театру, який народився в Шумені:
Не знаю, що це, але схоже на якийсь меморіал:
Пам’ятник “Свобода”:
Пам’ятник Василю Левському:
Церква Трьох Святих:
Цікавий будинок:
Вулиця Василя Левського:
Колишній фонтан “Куршун чешма”, судячи з арабських надписів, побудований ще при османах:
Стара годинникова вежа:
На одній з околиць Шумена на пагорбі знаходяться залишки старої фортеці:
Тут також можна побачити місто з висоти:
Перед фортецею стоїть пам’ятник Вірі Антоновій — археологині та дослідниці архітектурної спадщини Шумена:
Неподалік від Шумена знаходиться село Мадара, де на скелі виточене зображення мадарського вершника, яке є частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В 2008 році мадарський вершник був оголошений символом Болгарії. Його планують викарбувати на першій болгарській євро-монеті (однак, переходити на євро Болгарія поки що не поспішає):
Досить-таки цікаве місто. Не Несебир, звичайно, але тут є, на що подивитися. От тільки деякі старі будинки не завадило б відреставрувати.