Я не просто так закінчив попередній фотозвіт про Болгарію словами: “Далі буде!”. Ще є, про що розповісти. І впевнений, що ще буде.
Цього разу мова піде про такі міста, як Сливен і Ямбол. Про друге більшість із вас, напевно, ніколи й не чули, а отже, сподіваюсь, вам буде цікаво.
Сливен
Місто Сливен розташоване на відстані близько 100 км на захід від Бургаса. Це адміністративний центр Сливенської області, а також восьме найбільше місто в Болгарії. Його населення складає близько 105 тисяч жителів. Місто відоме насамперед тим, що тут народився Хаджи Димитир — болгарський національний герой та борець за звільнення Болгарії від турків.
Сливен має побратимські відносини з двома українськими містами — з Тернополем та Мелітополем.
Ми розпочали знайомство із Сливеном з парку Хамамбаїр на пагорбі на околиці міста, де стоїть пам’ятник радянській армії:
Звідти добре видно загублений поміж горами Сливен:
Драматичний театр Стефана Кірова на площі Хаджи Димитира:
На цій же площі, звісно ж, також стоїть пам’ятник самому Хаджи Димитиру:
Загалом площа виглядає ось так:
Візитівкою міста, напевно, є будівля міської ради:
Інсталяція “Географічна піраміда” біля міськради:
З цього дерева починається головна пішохідна вулиця:
Адміністративний суд:
Історичний музей:
Художня галерея:
Церква святого Димитира:
Цікавий будинок:
Сливенська митрополія:
Пам’ятник жертвам комуністичного терору:
Гімназія:
Деякі старі будинки, на жаль, не ремонтують:
На околиці Сливена можна побачити залишки візантійської фортеці Туїда:
На виїзді з міста навіть одну мечеть побудували:
Загалом тут більше кількох годин особливо нема що робити, але хоча б один раз з’їздити сюди варто.
Ямбол
Побачивши за пів дня основні пам’ятки Сливена, ми попрямували в Ямбол. Спочатку це місто в наші плани не входило, ми вирішили туди з’їздити вже знаходячись у Сливені. До того ж, від Сливена до Ямбола їхати лише 30 хвилин. Ми туди їхали в деякому сенсі навмання, абсолютно не знаючи, що там дивитися.
Ямбол — це адміністративний центр Ямболської області, населення складає 70 тисяч жителів. Є побратимом українського міста Бердянськ.
Виходимо на головну пішохідну вулицю:
Справа знаходиться безистен — критий ринок, збудований ще в часи османського панування:
Зліва — стара мечеть у схожому стилі:
Пам’ятник біженцям з Фракії:
Бібліотека:
У міському саду можна побачити лавку у вигляді книги з віршом “Я — болгарин” відомого болгарського письменника Івана Вазова, який, до речі, був великим шанувальником творчості Тараса Шевченка:
Годинник з кущів:
Ямбол — із давніх часів іде у майбутнє:
Центральна площа міста, на якій розташована будівля міської ради. Перед нею — фонтан, по кутках від якого встановлені таблички з попередніми назвами Ямбола:
Навпроти міської ради — драматичний театр:
Пам’ятник болгарському національному герою Василю Левському:
Інсталяції:
Все змішалося у цьому невеликому місті — і османська архітектура, і європейська, і радянська. І хоч за межами центральної вулиці та її околиць в Ямболі особливо нема що дивитися, заїхали ми сюди точно недарма. Не знаю, чому, але особисто мені тут сподобалось навіть більше, ніж в Сливені.