Здавалося б, не так давно я писав фотозвіт про Косово, яке стало 30-ю відвіданою мною іноземною державою, і ось через пів року я досягнув чергової ювілейної цифри — Велика Британія стала країною номер 40 в моїй географії. Що ж, перша половина 2024-го виявилася продуктивною в цьому плані, дай Бог, щоб і друга не підкачала.
Я планував поїхати до Великої Британії ще в 2020-му, оскільки родичі давно кликали в гості, але коронавірус змусив мене відкоригувати свої плани щодо подорожей, тому в 2020-му я замість Великої Британії поїхав в Албанію 😊 (ну хоч кудись в Європі можна було поїхати того року). І ось нарешті з’явилася можливість реалізувати свої давні плани. Взагалі, Велика Британія ще до коронавірусу була важкодоступною країною, оскільки навіть коли вона ще була в Євросоюзі, вона продовжувала вести самостійну візову політику і безвізовий режим для громадян України на неї не розповсюджувався. Але в британців майже все якось “не так, як в людей” — розетки відрізняються від європейських, лівосторонній рух, автомобілі з правим кермом і т. ін. Тут навіть немає конституції як єдиного документа, її роль виконує сукупність певних правових актів.
Колись Велика Британія володіла половиною світу. Сьогодні від тієї імперії мало що залишилося, окрім деяких острівних залежних територій, більшість з яких розташовані в Атлантичному океані (Кайманові острови, Бермудські острови, Фолклендські острови тощо), але не всі. Сама ж Велика Британія складається з чотирьох адміністративно-політичних одиниць — Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Шотландія, Уельс та Північна Ірландія мають власні органи виконавчої та законодавчої влади, в той час, як Англія керується безпосередньо загальнодержавним урядом та парламентом. Однак якщо Шотландія та Північна Ірландія мають досить широку автономію, то Уельс має дещо менше прав. Таким чином, не дивлячись на те, що Велика Британія вважається унітарною державою, вона де-факто більше схожа на федерацію. Але про Шотландію, Північну Ірландію та Уельс ми сьогодні говорити не будемо, оскільки я окрім Англії поки що більше ніде не бував. Ключове слово тут “поки що”, оскільки до інших частин Великої Британії я також планую колись потрапити. Хоча у мене була думка вже в цю поїздку відвідати Кардіфф — столицю Уельсу, однак, подивившись фото цього міста в інтернеті, я передумав, оскільки воно мені здалося не надто цікавим, а їхати туди виключно заради того, щоб відмітитися, що я був в Уельсі — така собі ідея. Мене набагато більше цікавить столиця Шотландії — Единбург, але він надто далеко від Лондона, тому його я також відкладу на майбутнє. Треба для початку хоча б з самим Лондоном добре ознайомитися, отже з нього і почнемо.
Лондон
В старших класах на уроках англійської мови нам часто розповідали про цікаві місця Лондона. Пам’ятаю, десь в 8-му чи в 9-му класі в нас в підручнику була карта центральної частини міста, на якій були позначені його туристичні локації, і я вже тоді уявляв собі, що колись я туди поїду і буду ходити по цих місцях. Але те, що я тоді бачив на тій карті — це далеко не все місто. Лондон досить великий, тут проживає близько 10 мільйонів людей, що робить його одним з найбільших міст Європи, і майже в кожному районі можна знайти щось цікаве. Ось так виглядає адміністративний поділ Лондона:
Якщо добре придивитися до цієї карти, ви побачите в центрі маленький район City of London, позначений світло-зеленим кольором, — історичне ядро Лондона, діловий та фінансовий центр. Пропоную з нього й почати знайомство з британською столицею.
City of London
Під час великої пожежі більша частина історичної забудови City of London постраждала. Сьогодні тут можна побачити багато сучасної архітектури, яка досить гармонійно співіснує зі старовинною:
Монумент Великої пожежі:
Хмарочос 20 Fenchurch Street, також відомий як Walkie-Talkie, зблизька не надто цікаво виглядає, але здалеку він цікавіший (фото здалеку буде нижче):
Англіканська церква:
Не знаю, що це, але виглядає цікаво:
Хмарочос The Gherkin:
Інші хмарочоси City of London:
Цікава будівля з годинником:
Музей банку Англії:
На площі, де знаходиться цей музей, можна побачити багато цікавої неокласичної (і не тільки) архітектури та кілька пам’ятників:
Гілдхол — колишня резиденція лорд-мера:
Галерея мистецтв Гілдхола:
Бібліотека Гілдхола:
Церква святого Лаврентія:
Церква Сент-Мері-ле-Боу:
Площа Патерностер:
Поруч з цією площею знаходиться Собор святого Павла:
Перед собором стоїть пам’ятник королеві Вікторії:
З іншого боку він чимось нагадує Капітолій:
Міст Millennium:
Ось так з нього видно хмарочоси району City of London:
Подивимось в інший бік і побачимо ще два хмарочоси:
На протилежному березі знаходиться район Southwark, але про нього ми поговоримо дещо згодом, а поки що перейдемо до розташованого на схід від City of London району Tower Hamlets.
Tower Hamlets
В цьому районі знаходиться один із символів Лондона — Тауерський міст:
З мосту добре видно хмарочоси сусіднього району:
А поруч з мостом знаходиться замок Тауер:
До району Tower Hamlets також належить квартал Canary Wharf, який конкурує з City of London за звання ділового та фінансового центру:
Southwark
Якщо ми пройдемо по Тауерському мосту на протилежний берег Темзи, ми потрапимо в район Southwark, про який я вже згадував вище. Там побудований найвищий хмарочос Великої Британії — The Shard (72 поверхи):
На вершину потрапити не вдалося, але з бару на 32-му поверсі теж відкриваються непогані краєвиди:
Типове британське таксі Black Cab:
Собор Southwark:
Типовий англійський будинок:
Westminster
На захід від City of London розташований район Westminster, який можна назвати центром політичного життя Великої Британії. Тут знаходяться органи центральної влади країни, а також головні символи Лондона та Великої Британії загалом. А отже зараз буде, напевно, найцікавіша частина даного фотозвіту. Напевно ви вже здогадалися, що зараз я вам покажу Біг Бен:
До речі, є один позитивний момент в тому, що я потрапив до Великої Британії саме зараз, а не в 2020-му, оскільки в 2020-му Біг Бен був на реставрації і за будівельними лісами його було майже не видно.
На протилежному березі Темзи можна побачити оглядове колесо London Eye. Я на ньому не катався, оскільки 50 фунтів — якось невиправдано дорого для подібних атракціонів. Біла будівля справа від нього — колишній будинок місцевої влади Лондона:
З протилежного берега добре видно Вестмінстерський палац, де засідає британський парламент, і частиною якого також є і Біг Бен:
Міст справа — Вестмінстерський міст. На ньому часто тусуються наперсточники. Дивно, що на їхню діяльність там закривають очі, хоча дурню зрозуміло, що це майже завжди пов’язано з шахрайством. От вам і привіт з 90-х.
Вид на хмарочоси з Вестмінстерського мосту:
На одній з урядових будівель розвішано український прапор:
Пам’ятник Вінстону Черчиллю:
А позаду в сквері стоять пам’ятники деяким іноземним політичним діячам, наприклад, Нельсону Манделі:
Пам’ятник Махатмі Ганді:
Пам’ятник англійській феміністці Міллісент Фосетт:
Верховний суд:
Церква святої Маргарити, розташована поруч з Вестмінстерським абатством:
А ось власне Вестмінстерське абатство:
Меморіал на площі перед абатством:
Не знаю, що це, але будівля цікава:
Central Hall Westminster:
Якась державна установа. Наскільки я знаю, десь тут знаходився підземний бункер Черчилля під час війни:
Арка короля Чарльза:
Вулиця Downing street, де знаходиться резиденція прем’єр-міністра, міністерство закордонних справ та деякі інші державні установи (на жаль, простих людей сюди не пускають):
Пам’ятник графу Гейгу:
Пам’ятник жінкам Другої світової війни:
Площа на вулиці Horse Guard Road:
Пам’ятник Джеймсу Куку:
Трафальгарська площа:
Площа Leicester:
Китайський квартал:
Тут навіть вуличні вказівники дублюються китайською мовою:
Не кажучи вже про все інше:
Piccadilly Circus:
Вулиця Regent street:
Oxford Circus:
Академія мистецтв:
Вулиця Old Bond street:
Букінгемський палац:
Перед палацом ще один пам’ятник королеві Вікторії (в якийсь момент я аж збився з рахунку, скільки їх тут):
Палац святого Якова:
Пам’ятник Шерлоку Холмсу:
Вулиця Baker street, на якій жив Шерлок Холмс:
Camden
Район Camden розташований на північ від Westminster. Його головною туристичною локацією є Британський музей:
Будинки на площі Bedford:
Kensington & Chelsea
Kensington & Chelsea — район, розташований на захід від Westminster. Є Одним з найменших районів Лондона. Як неважко здогадатися, район був утворений шляхом об’єднання двох історичних районів — Kensington та Chelsea.
В цьому районі в 1988 році було встановлено пам’ятник князю Володимиру. І зверніть увагу на надпис “Ruler of Ukraine” — тут знають, що саме Україна є правонаступницею Русі і що Московія — то ніяка не Русь:
Але Kensington найбільш відомий завдяки парку під назвою Кенсінгтонські сади. До них ми ще дійдемо, а поки що пройдемося вулицею Kensington Palace Gardens, на якій розташовані посольства деяких іноземних держав:
Кенсінгтонський палац:
Ще один пам’ятник королеві Вікторії:
Ось і власне Кенсінгтонські сади:
Меморіал короля Альберта:
Кенсінгтонські сади плавно переходять у Гайд-парк:
Фонтан принцеси Діани (нічого особливого):
Speaker’s Corner (куточок ораторів) — напевно, найвідоміше місце Гайд-парку. Історично це було місце для громадських дебатів, де будь-хто міг виступити з промовою на різні теми:
Альберт-хол:
Королівський музичний коледж:
Науково-технологічний коледж:
Ви коли-небудь бачили таку церкву?
Музей Вікторії та Альберта:
Посольство Афганістану. Зверніть увагу, що на ньому старий прапор — той, що був до захоплення влади талібами (Велика Британія не визнає уряд талібів легітимним). Тобто на рівні дипломатичних представництв уряд Ашрафа Гані все ще продовжує політичну діяльність. Воно й не дивно, під час іракської окупації Кувейту його посольства за кордоном також продовжували працювати:
Greenwich
А тепер давайте перейдемо ближче до сходу, в район Greenwich. Він неспроста так називається. Тут знаходиться обсерваторія, через яку проходить гринвіцький меридіан, по якому координується весь світовий час:
Внизу видно Гринвіцький парк, комплекс симетричних будівель перед ним — морський музей, а на горизонті видніються хмарочоси Canary Wharf:
Неподалік від морського музею можна взяти прогулянку на катері по Темзі. Під час прогулянки можна побачити Canary Wharf з різних ракурсів:
Вздовж берега якісь “хрущовки” 😊:
Хмарочоси City of London:
Ну і The Shard з Тауерським мостом:
З району Greenwich можна здійснити прогулянку не лише на катері, а й на канатній дорозі:
Bexley
В східній частині Лондона поруч з Greenwich розташований район Bexley. Якщо ви були в Лондоні, ви навряд чи відвідували цей район, оскільки тут немає якихось визначних туристичних пам’яток. Це переважно житловий район з малоповерховими приватними будинками, але тут також є, на що подивитися. Їдучи кудись за кордон іноді хочеться окрім добре відомих усім локацій також знайти щось цікаве, але маловідоме. Якщо вам це також цікаво, то їдьте в Bexley і ви побачите інший бік Лондона, про існування якого багато хто навіть і не здогадувався.
Центральна вулиця цього району називається Broadway. Не дивлячись на те, що Bexley — досить тихий район, на цій вулиці завжди людно і життя вирує. Ось так вона виглядає:
На цій вулиці знаходиться годинникова вежа Bexleyheath Clock Tower — такий собі Біг-Бен районного значення 😊:
Каплиця Святої Трійці:
А в основному цей район виглядає ось так:
І в якості приємного бонусу покажу вам здоровенного пухнастого лондонського кота 😸:
Минулого року, коли я побував в Австрії, Відень став моїм улюбленим містом Європи. Але цього року Лондон, схоже, успішно посунув його на другу позицію.
Лондон, так само як і Відень, неможливо подивитися за один день. Тут надто багато усього цікавого. Крім того, Лондон більш різноплановий, кожний його район має якусь свою особливість. Працюючи над даним фотозвітом, я довгий час думав, з чого ж почати і як все структурувати. Врешті решт я вирішив розбити його на підрозділи по районах. Якщо ви є постійним читачем даного блогу, ви, напевно, помітили, що я вперше таке роблю. І щось мені підказує, що це я ще не все найцікавіше побачив.
Ще й дуже пощастило з погодою. За кілька днів до поїздки прогнози показували, що дощитиме майже щодня. А по факту дощ був лише один день. Погода тут настільки непередбачувана, що на прогнози не варто орієнтуватися.
Хочу ще сказати кілька слів про метро. Якщо ви на вході платите карткою, на виході також потрібно прикласти ту саму картку до турнікета. При цьому гроші будуть списані десь наприкінці дня залежно від довжини маршруту.
Дартфорд
Дартфорд — передмістя Лондона з населенням ~85 тисяч мешканців, розташоване на схід від столиці. Місто найбільше відоме тим, що тут народилися двоє учасників рок-гурту The Rolling Stones — Мік Джаггер та Кіт Річардс. На центральній вулиці Дартфорда їм стоїть пам’ятник, при тому, що вони ще досі живі:
Біля них в той день вуличний музикант щось грав:
Центральна пішохідна вулиця Дартфорда — High street:
Місцями Дартфорд чимось трохи нагадує американські міста:
Є й ось такий приватний сектор:
Годинникова вежа біля McDonald’s:
Я в цьому місті провів небагато часу, тому це практично все, що я там нафотографував.
Оксфорд
Оксфорд є одним з головних студентських міст Великої Британії (другим є Кембридж). Тут знаходиться один з найстаріших університетів Європи.
Кібл-коледж — один з найбільших коледжів Оксфорда, є частиною Оксфордського університету:
Природознавчий музей Оксфордського університету:
В той день перед ним проходила якась акція на підтримку Палестини. Відверто кажучи, мене неприємно дивує те, що в Європі багато хто не розуміє, хто в палестинсько-ізраїльській війні є агресором, а хто — жертвою. Хоча не виключено, що ця акція могла бути організована вихідцями з арабських країн:
Clarendon Building:
Міст між двома будинками, який дуже нагадує міст Ріалто в Венеції:
Внутрішній двір старої будівлі Бодліанської бібліотеки:
А ось ця кругла будівля — новий корпус бібліотеки:
Університетська церква Святої діви Марії:
На вежу церкви можна піднятися, ось такі панорами відкриваються звідти. До речі, там дуже вузькі балкони, тому одночасно пускають обмежену кількість людей:
Ще одна бібліотека:
Вежа Carfax:
Відділення банку Lloyds:
Не знаю, що це, але ніби також належить Оксфордському університету. Всередину чомусь не пускали, тому фото тільки таке:
Meadow Building:
Вежа Magdalen:
Церква коледжу Merton:
Будинки Оксфорда:
Вражає? От і я подумав, що навіть мій рідний Київський Політехнічний Інститут виглядає якось надто скромно порівняно з Оксфордом. Та й за великим рахунком на території КПІ інтерес представляє лише головний корпус та деякі сусідні будівлі. А от якщо взяти Чернівецький Національний Університет і розтягнути його до масштабів 150-тисячного міста, то вийде не гірше Оксфорда 😊.
Недарма Велика Британія стала моєю ювілейною країною. Вона перевершила усі мої очікування. І це я побачив лише Англію, і то тільки три міста. А є ще Шотландія, Північна Ірландія та Уельс. Одним словом, роботи в цьому напрямку ще не початий край.
Але в бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю. Перед вильотом з Лондона співробітники аеропорту дещо зіпсували настрій. Річ у тому, що на етапі перевірки безпеки після того, як вашу ручну поклажу проведуть через рентген, її ще будуть додатково перевіряти “в ручному режимі”. Вашу валізу відкриють і почнуть ритися буквально в кожному пакеті. І це ще треба буде почекати, поки до вашої валізи черга дійде. Але то ще пів біди. Понишпоривши в кожному пакеті, вони все складуть як попало і віддадуть вам валізу у відкритому вигляді. А отже, якщо у вас багато речей і вам довелося витратити немало часу, щоб скласти їх так, щоб вони усі помістилися, вам доведеться робити це знову. Пам’ятаю, переді мною стояла дівчина, у якої також перевіряли валізу. Вони повитягали звідти усе, що тільки можна і детально оглядають. Вона їм каже: “давайте швидше, у мене до вильоту залишилося 20 хвилин, я можу запізнитися!”, а вони — нуль уваги! В якийсь момент вони віддають їй її валізу, склавши речі як попало, вона уся на нервах, матюкає їх не своїм голосом, але знову ж таки — їм начхати, у них жодної поваги до пасажирів та їхнього часу. От скільки не літав, такого маразму я ще в жодному аеропорту не бачив! Тому раджу вам або здавати усе в багаж, або приїжджати в аеропорт заздалегідь.